Перша у світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера, була українкою
7 грудня 1892 року народилася Олена Степанів (на фото), хорунжий Українських січових стрільців, чотар Української галицької армії, історик, географ, громадська діячка
«Родом галичанка, слухачка вищих курсів у Львові, за переконаннями «мазепинка», ненависниця Росії», — так російська преса характеризувала хорунжого Українських січових стрільців (УСС) Олену Степанів, яка потрапила в полон до росіян. До того були навчання у семінарії Українського педагогічного товариства у Львові, у Львівському університеті, участь у «Пласті» та «Соколі». Коли почалася Перша світова війна, Степанів очолила жіночу чоту УСС, брала участь у багатьох боях, була нагороджена медаллю «За хоробрість», але потрапила в полон.
У Ташкент її везли шляхом, яким колись на заслання доправляли Тараса Шевченка. Олена там здобуває повагу і серед своїх, і серед чужих. Росіяни до полоненої ставилися шанобливо — все-таки офіцер. Її історія стає набутком преси. Після дворічного перебування в Ташкенті Степанів повертається через Фінляндію та Німеччину в Галичину. На кожній станції її зустрічають шанувальники, європейська преса у захопленні від жінки, яка воює за ідею.
У Ташкент її везли шляхом, яким колись на заслання доправляли Тараса Шевченка.
У 1918 році Олена Степанів була серед організаторів Листопадового повстання, у званні чотаря Української галицької армії воювала з поляками. У цей час вона захворіла на тиф і демобілізувалася. Відтак працювала референтом преси Міністерства закордонних справ Української Народної Республіки. Пізніше разом із дипломатичною місією виїхала у Відень, вчилася у тамтешньому університеті, захистила дисертацію. Після повернення до
Львова працювала в гімназії та підпільному українському університеті, стала одним з ініціаторів створення при Науковому товаристві імені Шевченка Географічної комісії.
Після приходу совєтів Олена Степанів працює доцентом Львівського університету, потім — старшим науковим співробітником відділу економічної географії Інституту економіки Академії наук УРСР. У 1949 році її засуджують на 10 років за антирадянську діяльність. Покарання відбувала у Мордовських таборах. За свою наукову кар’єру написала понад 75 праць. Але наукова спадщина Олени Степанів донині залишається не вивченою.
