Геройство чи цирк на дроті?

 Ігор ГОРДІЙЧУК,
Герой України, генерал-майор, ректор військового ліцею імені Івана Богуна, уродженець Рівненщини (м. Київ):

— Перше, що хочу сказати: перед законом усі мають бути рівні — від звичайного громадянина і до Президента України. Тому будь-які затримання чи арешти повинні відбуватися згідно з чинним законодавством та встановленою процедурою. Друге — у нашій країні кожен має робити свою справу: військові — захищати від агресора, політики — займатися політикою. Якщо це акція протесту, то вона мусить бути мирною — без силових методів та бандитизму.

 Володимир КАРПУК,
заслужений лікар України, народний депутат V і VІ скликань (м. Луцьк): 

— Йде нагнітання з обох сторін. Міхеіл Саакашвілі по суті розбурхує ситуацію на догоду Москві. Такі дії в центрі столиці воюючої країни на руку тільки ворогам. Він це має усвідомити. Особисто для мене політик Саакашвілі втрачений. Хоч, сфотографувавшись із ним у 2008 році, через місяць після агресії Росії щодо Грузії, цим гордився. За його спиною бачу людей, яких знаю особисто, і мені жаль, що й вони не розуміють небезпеки ситуації… Прикро, але влада теж на це реагує неправильно, в дусі Януковича — штурми, «Беркут» і таке інше. Це викликає огиду і певною мірою змушує людей симпатизувати Саакашвілі. Головне, що ми повинні розуміти: ці дії наносять шкоду Україні і підіграють Москві, дають їй поживу для нових пропагандистських атак.

 Ірина КОНСТАНКЕВИЧ,
народний депутат України (м. Луцьк):

— Щодо Саакашвілі вдаватися до прогнозів — справа невдячна, оскільки він найбільш непрогнозований із нинішніх політиків. І не тому, на мою думку, що це диктують нові політичні обставини чи реалії суспільного життя. Просто це психотип людини-істерика, який у патових ситуаціях цілком неадекватний і непрогнозований. До гіпертрофованих політичних амбіцій, манії величі додалися ще й емоції великої негативної і тому руйнівної сили. Щодо нинішньої влади, у мене складається враження, що вона своїми діями загнала себе в глухий кут. А що далі? Питання до Президента.

 Олександр СКІПАЛЬСЬКИЙ,
генерал-лейтенант, екс-заступник голови СБУ (м. Київ):

 — Насамперед хочу сказати, що в цій ситуації влада діє на низькому професійному рівні. Вона сама створює напруження та прецеденти. Все робиться як мінімум непродумано. Якщо судити з російської реакції, зокрема, за словами прес-секретаря Володимира Путіна Дмитра Пєскова (сказав, що в Кремлі з інтересом спостерігають за подіями в Києві, і назвав Саакашвілі «головним болем України». — Ред.), то вони дуже задоволені тим, що відбувається у нас. Росія вбиває одразу двох зайців: продовжує дискредитувати Саакашвілі й Україну. Це небезпечно. Владі треба сісти за стіл переговорів і знайти порозуміння. Бо загострення ситуації може наблизити нас до громадянського протистояння і війни.

 Тарас ЧОРНОВІЛ,
депутат Верховної Ради V, VI, VII cкликань (м. Київ):

— Саакашвілі міг робити дуже багато речей, абсолютно ігноруючи українське законодавство, через неформальну міжнародну недоторканність. Будь-які юридичні дії щодо нього автоматично викликали б обурення посольств країн Великої сімки, Євросоюзу і США. Так було до вчорашнього дня, коли озвучили звинувачення, які напряму прив’язують Саакашвілі до Росії. Я не сумніваюся в їхній правдивості, бо трохи знаю, як усе відбувалося. Після цього відпав фактор міжнародної легітимності. На його захист можуть приїжджати такі політики, як та депутатка Європарламенту, яка голосувала проти асоціації ЄС з Україною. На сьогодні у влади розв’язані руки. Хоча спроби провокацій у таборі екс-губернатора Одещини будуть. Їм потрібна кров, щоб себе легітимізувати. Дивує лише «беззубість» наших силових органів: вони знали, що він у готелі, але шукали перед камерами серед мітингувальників. Утім, я впевнений, що до кінця року Саакашвілі буде сидіти.

 Володимир ШЕНДИБИЛО,
заступник головного лікаря з медичної частини Луцької міської клінічної лікарні 
(м. Луцьк):

— Я вважаю, що влада сьогодні пожинає плоди вибіркового, не завжди продуманого підходу до надання представникам інших країн українського громадянства. Багатьом із тих, кого наші люди іронічно називають «варягами», його дарували експромтом як особливо цінним спеціалістам у галузі реформ. Стосується це і Міхеіла Саакашвілі.

Те, що він зробив для своєї країни, оцінить грузинський народ. Ну а українцям, на мою думку, нема підстав «канонізувати» цю людину. Те, що відбувається навколо постаті Саакашвілі, нагадує чергове політичне шоу, режисери якого перебувають за межами нашої держави. Важко уявити, щоб у якійсь європейській країні хтось проривався через кордон — і це залишалося без правових наслідків. Українська влада проявила непослідовність. Безперечно, Саакашвілі оточують «різношерстні» прихильники — там і народні депутати є, і проплачені «активісти», але, очевидно, є й люди, які щиро стали на захист цього політика. Важко прогнозувати подальші події, але кожен крок влади, силових структур має бути максимально виваженим.

 Володимир ФЕСЕНКО,
політолог, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» (м. Київ):

— Може, не відразу, а через деякий час, однак правоохоронці намагатимуться затримати Саакашвілі. Дві попередні спроби виявилися невдалими, але, схоже, влада хоче цю справу довести до кінця. Звісно, вона боїться спровокувати серйозні масові бійки, жорсткий конфлікт. Тому буде продовжувати тиснути на політика, але поки обмежена у своїх діях. Якщо ж Саакашвілі все-таки вдасться затримати, то його, швидше за все, очікує екстрадиція.

 Андрій БОНДАРЧУК,
депутат Верховної  Ради України І скликання 
(м. Луцьк):

— Саакашвілі — неординарна особистість. Те, що Президент запросив його в Україну, надав громадянство, високу посаду, свідчить про низький аналіз якості кадрів. Глава нашої держави волів бачити екс-президента Грузії слухняним, але Саакашвілі виявився не таким. Він не захотів підігравати тій ситуації, яка склалася в Україні. Одне слово, спроба зробити його ручним не вдалася. І тоді влада почала діяти силою. При перетині кордону, вочевидь, були порушення з боку Саакашвілі. Але така поведінка адекватна діям влади. Хіба вона дотримується законів?

На сьогодні у влади розв’язані руки. Хоча спроби провокацій у таборі екс-губернатора Одещини будуть. Їм потрібна кров, щоб себе легітимізувати.

Події 5 грудня під Верховною Радою, вважаю, не спонтанний, а добре спланований політичний спектакль. Ким? Це величезне питання. Якщо це справа СБУ, то стався програш Президента і України в цілому. Схоже на те, що це прикриття конфліктів між владою і НАБУ. Які кроки зробить Саакашвілі в подальшому? Думаю, ситуація буде загострюватися, якщо влада почне вирішувати цей конфлікт силовими методами. Тим часом ми не чули про спробу Президента порозумітися з екс-губернатором Одеси. Зміст конфронтації — ?не боротьба за Саакашвілі, а симптоми гострого незадоволення народу засиллям корупції, що може спричинити непрогнозовані наслідки.

 Володимир МЕЛЬНИКОВИЧ,
генерал-майор, екс-керівник управління СБУ у Волинській області (м. Луцьк):

— Те, що відбувається, я вважаю не геройством, а «цирком на даху». В країні фактично зруйновано правоохоронну систему. Натомість створено купу силових структур, серед яких одні підпорядковані Банковій (Адміністрація Президента), інші — вулиці Грушевського (Кабінет Міністрів). Ніхто не переймається, який коефіцієнт їхньої корисної дії. Народ захищає не Саакашвілі, а ті лозунги, які він проголошує. Люди самі розберуться, хто є хто. Ми бачимо, що нинішня влада наступає на ті ж граблі, що й попередники. Одеський екс-губернатор буде чудити стільки, скільки йому дозволить нинішня система. Цей «цирк на даху» підриває останні надії, що Україна збережеться як цілісна держава.

 Ігор МУКОВОЗ,
екс-начальник Луцького міськвідділу міліції, член виконкому міської ради (м. Луцьк):

— Годі передбачити, що буде робити екс-очільник Одещини в подальшому. Його важко назвати абсолютно самостійною політичною фігурою. Щодо кроків влади, то правоохоронна система знаходиться у стадії повної деградації. Якщо силовики діють у межах закону, то вони повинні виконувати свої функції, а люди, які їм протистоять, мають понести відповідальність. Коли ж цього немає, то за якими правилами ми живемо?

 Олеся КОВАЛЬЧУК,
заслужений вчитель України (с. Жидичин Ківерцівського району):

— Чергові геройства передбачити вкрай важко, зважаючи на виразну контроверсійність фігури. Чи мислимо для здорового глузду в статусі двічі екс-президента держави по-котячому лазити по дахах? Може, надалі задумано піднятися ще вище над українською владою? Тим більше, що охочих допомагати не бракує. Заради чого вони марнують час і сили, які ідеали відстоюють? Вочевидь, не українські, і маскування нацсимволікою — то дикий цинізм. Подібні спектаклі виставляють нас на посміх, тим часом з-за океану закликають до непорушення законів демократії. «Бідна» наша влада: уміє пригріти змію біля серця з думкою перехитрити її ради власної вигоди, а потім не знає як бути, коли вірна своїй природі істота кусається. Треба було давно діяти адекватно: не затикати вуха щодо оголошень у міжнародний розшук, а випровадити зайду в Грузію, де його давно очікують. Нинішня ситуація якраз є такою нагодою. Однак, схоже, станемо свідками нового панькання, бо деякі хочуть попіаритися заради заповітного місця у президентському кріслі, і все це — о горе! — на тлі цілої серії патріотичних урочистостей та безперестанного кровопролиття за Україну, за її долю.

 Руслан ХОМИЧ,
заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині (с.Кроватка Рожищенського району):

— Порошенко наступає на старі граблі. Люди мають право на мирний протест. А щоб Саакашвілі не обзивав його злодієм, треба перестати красти. Щодо майбутніх кроків Саакашвілі, то він буде огризатися. Йому немає куди відступати. Дії влади будуть спрямовані на те, щоб люди не знали правди, а чиновники далі набивали свої кишені.

 Петро САГАНЮК,
володимир-волинський міський голова 
(м. Володимир-Волинський):

— Будь-яка держава може називатися демократичною лише тоді, коли в ній існує верховенство закону. Шанувати його — це, в першу чергу, поважати самих себе. І хто б звідки не приїхав, він повинен поводитися адекватно. Тому я не підтримую дій протестуючих. Чомусь багато хто думає, що Україна є країною, де все дозволено. Так не повинно бути. Давайте краще братися за роботу і за розум! «Добрий дядя» безкінечно не буде давати гроші — борги треба віддавати. Якщо не нам, то нашим дітям і онукам.

 Василь ГУРА,
машиніст гірничих виїмкових машин ВП «Шахта №?9» ДП «Волиньвугілля», депутат Нововолинської міської ради (м. Нововолинськ):

— Що там на думці має Міхеіл Саакашвілі — сказати важко, я не Кашпіровський. Але в тому, що влада саботуватиме протестні дії його прихильників, впевнений. Причини придумуватимуть які завгодно. Я не є великим симпатиком екс-президента Грузії і не завжди поділяю його позицію. Але те, що робить нинішній Президент Порошенко, не входить, образно кажучи, ні у які ворота.

 Оксана СТАНИЦЬКА,
приватний підприємець (м. Нововолинськ):

— Важко дати однозначну оцінку тому, що відбувається навколо Саакашвілі. Я не впевнена, чи саме в такий спосіб і саме людина з іншої країни має висловлювати протест державній політиці. Це трохи схоже на театр… Але, якщо відверто, не дивуюся тому, що діється. Мене, наприклад, не влаштовують ні нові ціни на всі товари, ні нова мінімальна зарплата, ні нові податки. Що це за реформи, коли людям стає гірше жити? Мені як підприємцю залишається єдине — піднімати ціни на свої вироби, які, попри їхню якість, нелегко реалізувати. І така думка не лише в мене. Коли серед людей накопичується невдоволення, воно рано чи пізно «вистрілить». Чому наша влада не хоче цього зрозуміти?

 В’ячеслав СУДИМА,
заслужений працівник культури України 
(с. Рокині Луцького району):

— Боротьба Саакашвілі з Президентом перейшла в площину особистої неприязні. Саакашвілі не може утримувати навіть свою партію, без фінансової підтримки не відбуваються і ці мітинги, у них — ціла режисура. Але його розмова по телефону, яку Луценко має за факт, може теж бути чистим монтажем. Україна вийшла з правового поля. Луценко як керівник ГПУ не доводить справу до логічного кінця, не виконуються рішення судів. Немає різниці хто: Порошенко, Луценко, Саакашвілі чи інший громадянин, порушив — маєш бути покараний. А у нас і війна — не війна, і кордони не захищені. Силові структури втрачають контроль над законодавчою базою, зброї на руках у мирних регіонах уже скоро буде більше, ніж на фронті. СБУ і ГПУ не можуть поділити владу між собою. А чим усе це закінчиться — відомо. Саакашвілі має бути притягнутий до відповідальності, бо вседозволеність приведе до краху держави.