Спочатку «совєти» полетіли в космос, а потім виготовили… туалетний папір
Хто у нас багато читає і багато знає? Хто-хто — бібліотекарі і поштарі! Такий висновок ми зробили, підбиваючи підсумки 4-го туру нашого конкурсу. За його результатами у протистоянні «Читачі» — «Газетярі» рахунок став 2:2
Але, насамперед, нагадаємо це, як виявилося, каверзне для більшості
Запитання № 4:
Коли його ще не запустили у виробництво, англійці з вищого світу радили читати збірку віршів у дешевій палітурці. І перший офіційний у світі він був схожий на знамениту фігуру з полотна Малевича, але сьогодні такий колір, а ще більше — форма, у нашій країні не користується популярністю, хоч і виглядає ефектно.
Американці для зручності його попередника навіть «прострілювали», а в Радянському Союзі — розрізали, при цьому в українських селах пастухам радили його спалювати, або хоча б його частинку з прізвищем, щоб не загриміти до Сибіру. А ще, роз’яснювали, краще думати про всяку політику наодинці в полі біля копиці сіна або грядки з капустою і буряками чи навіть лопухами…
Проте і в ХХІ столітті на Сході багато хто його не сприймає, яким би він тепер витончено-ніжним не був, і бере у праву руку глечик із водою…
Що за предмет заховано у гарбузі?
На жаль, правильну відповідь — «Туалетний папір» — вдалося назвати лише 26 учасникам. Цього було недостатньо, щоб у підсумку перемогти нас. Тому у протистоянні «Читачі» — «Газетярі» рахунок знову став нічийним — 2:2.
Проте переможці серед наших читачів таки є. Шляхом жеребу, який провів директор Волинської дирекції ПАТ «Укрпошта» Іван Шевчук серед учасників, котрі все ж справилися із завданням, по 100 гривень отримають бібліотекарка з Ковеля Алла Іхо та поштовий сортувальник луцького відділення № 20 Ніна Кошелюк. А 150 гривень — спеціальний приз за цікаву розповідь — поїде до Надії Ткачик у село Бірки Любешівського району (у попередньому номері ми друкували її вірш).
Розумних і щасливих оголосили, тож час пропонувати
Запитання № 6:
Цей предмет вважають антистресом. Проте це не алкоголь. Тим паче, кажуть, що він допомагає зосередитися, тому рекомендують дорослим його тримати на робочому місці, а учням — на партах. Проте деякі американські фірми і школи вже ці предмети заборонили, адже не побачили ніякого ефекту, навпаки — їх наявність тільки розсіює увагу. Звісно, коли за допомогою цього предмету можна таке виробляти, то які уроки, яка робота!
Хоча ще три роки тому ми, та й майже всі американці, про нього майже нічого не чули.
А цьогоріч він дасть фору будь-якому айфону чи андроїду! Бо став справжнім хітом 2017-го! Його створюють з дерева, міді, титану, пластику, а мільярдери їх, напевне, мають навіть із золота. Наша ж бідна країна масово їх отримує, звісно, з Китаю. Хоча в основі його побудови лежить деталь, якою славиться саме Волинь. А журналістам нашої газети він навіть допомагав у редакції грати за столом у «Що? Де? Коли?»
То який предмет знаходиться у гарбузі?
Слово-відповідь треба надіслати до 16 грудня тільки у вигляді sms-повідомлення на номери: 0501354776 і 0672829775 (наприклад, «Відро», «Три яблука»).
Увага: з одного номера можна надсилати лише одне sms! Цей номер і братиме участь у жеребкуванні у розіграші призових 200 гривень, якщо правильних відповідей буде більше двох.
А ще спеціальний приз — 150 гривень — отримає той, хто в листі на поштову адресу (43 025, Луцьк, просп. Волі, 13) чи електронну [email protected] найяскравіше опише, як шукав правильну відповідь.
До зустрічі!
Цікаві факти
«Прочитаному треба завжди знайти достойне застосування»
- Перший туалетний папір виготовили із шовку у Китаї ще в ІІ столітті нашої ери.
- У древньому Римі в громадських туалетах завжди була палиця з губкою, яка стояла у відрі з солоною водою.
- Ісламські правила говорять, що після справляння нужди треба спочатку витиратися грудками землі чи камінцями, митися водою і вже потім витиратися тканиною. Тому використання туалетного паперу в арабських країнах (та й в Індії) називають жахливою традицією, оскільки вважають, що з його допомогою не можна добитися абсолютної чистоти. Тому й до сьогодні миються за допомогою лівої руки, яку потім ретельно вимивають…
Виробництво туалетного паперу в Радянському Союзі розпочалося наприкінці 1969 року.
- В Англії перший туалетний папір продавався не в рулонах, а в квадратних коробках.
- Лорд Честерфілд жартував: «Необхідно завжди носити з собою томик дешевих віршів, щоби, сидячи на горшку, розважати себе, а потім знайти достойне застосування прочитаному».
- Промислове виробництво паперу виключно як туалетного було почато в США 1857 року Йосифом Гайєтті — ім’я Гайєтті було надруковано на кожному листку. Зараз популярністю користується чорний туалетний папір із Португалії.
- У ХІХ столітті американський довідник «Old Farmer’s Almanac» мав дірочку в кутку сторінок, що давало змогу підвішувати його в туалеті. Користувач шматка цього видання, звичайно, читав його зміст перед використанням.
- У радянських туалетах папір заміняли газетами (їх розрізали чи розривали на частини) і навіть настінними перекидними календарями. А сільським пастухам радили, щоб на використаній по нужді газеті «Правда» випадково не залишилось прізвище родини, яка її передплачувала, бо за вимазаного Леніна чи Сталіна можна було загриміти до Сибіру. Тому й радили в полі «думати про всяку політику» наодинці біля копиці сіна чи серед лопухів — навіть у всесвітньо відомий Лувр ще якихось двісті років тому спеціально для цієї потреби доставляли сіно копицями…
- Виробництво туалетного паперу в Радянському Союзі розпочалося наприкінці 1969 року (Юрій Гагарін полетів у космос у 1961!) у місті Сясьстрой Ленінградської області — для цього в Англії були закуплені відповідні машини.