Дешеву «бляху» можна купити, а розуму – ні
Олеся БАНАДА, заступник відповідального секретаря газети «Волинь-нова»
Останнім часом, коли активно запрацював наш оновлений сайт volyn.com.ua і ми постійно підбираємо та наповнюємо новинами стрічку «Пульс дня», помітила, що до криміналу й моторошних ДТП вже якось… звикла, адже їх тепер трапляється дуже багато, а все брати близько до серця неможливо. Та коли самій довелося побачити нинішньої неділі у селі Свидники Ковельського району понівечену «Сузукі» на єврономерах, схожу на купу металобрухту, уламки якої розлетілися на кілька метрів, стало не по собі. Ще раз підтвердилася думка про те, що тенденція до збільшення кількості аварій за участю автомобілів на єврономерах перетворюється у справжню напасть
Про це можна сперечатися довго. Хтось скаже, що стільки ж ДТП, а то й більше, спричиняють авто на українській реєстрації. Вдаватися в дискусію не хочу, просто маю з цього приводу деякі власні спостереження. Мені часто доводиться їздити з Луцька на малу батьківщину — у Старовижівський район. А це 110 кілометрів. Дорогою можна порівняти поведінку водіїв, що мають придбані в Україні чи розмитнені автівки, і тих, хто катається «на бляхах». Нахабність власників машин із єврономерами часто вражає. Просто дивуєшся, коли доводиться добряче гальмувати, минаючи ями, якими рясніють наші дороги, а тебе на швидкості понад 100 км/год обганяє ділок з номерами PL чи LT. Здається, ту машину аж підкидає. Звісно, цих водіїв не дуже хвилює, що так можна побити підвіску і ремонт «ударить» по сімейному бюджету. Багато людей приганяють з-за кордону машину на рік, тож зовсім не дбають, аби вона прослужила довше, і скачуть по вибоїнах, «перелітають» переїзди, випробовують максимальну швидкість, до якої можна розігнати непогану автівку, придбану порівняно за безцінь. Скажуть потім: краще за такі гроші я ще одну машину прижену з-за кордону, ніж цю ремонтуватиму.
Ще одна характерна риса: серед тих, хто їздить «на бляхах», дуже багато зовсім юних водіїв. Дехто сам уже копійку заробив і дуже хоче бути на колесах, комусь виділили гроші батьки. «Якщо я купив нормальну тачку за півтори штуки баксів, то що, права за пару тисяч гривень не куплю? Я з дитинства їздити вмію, там нема що вчитися!» — доводилося чути й таких «ділових пацанів»… Тож для цих імпульсивних юних гонщиків придбана на «чорному» ринку машина — це не засіб пересування чи необхідність, а переважно нагода показати себе перед друзями, поганяти наввипередки з досвідченими водіями, проскочити під час обгону перед фурою (звісно, нехай вона гальмує і пропускає, я ж на «Ауді»).
Дати людям недорогі машини — це так само, як дешевий алкоголь: дах зірве багатьом і товар гребтимуть усі. Тільки в першому випадку чимало людей вб’ється, у другому — зіп’ється.
Повірте, небагато тих людей, які купують автівки «на бляхах» через те, що в них невеликі доходи. Бідніший подумає, скільки-то мороки з тими перетинами кордонів, що можуть «лавочку прикрити», і куди тоді подіти машину? Тож краще купить простіше авто, але на українській реєстрації. І береже його, щоб прослужило якомога довше. А для цього, звісно, проходить курс в автошколі, бо знає, що за кермо може сідати тільки добре навчений водій.
… А в тій злощасній машині у селі Свидники було троє чоловіків, один із них, 35–річний пасажир, загинув. В офіційних коментарях правоохоронців вказано, що автівка злетіла з дороги на швидкості, хоча аварія сталася поблизу залізничного переїзду, де правила дорожнього руху вимагають пригальмувати…