Придумав нам «Мівіну» і став… мільярдером!

Шалено удачливий у шалені 1990–ті

Фам Вионг народився у В’єтнамі у 1968 році, коли там ішла війна. Батько був військовим, а мати продавала чай на вулиці. Перемогу у протистоянні здобули комуністи, і згодом здібний до математичних наук хлопець потрапив у Московський геологорозвідувальний інститут, який закінчив 1993 року.

СРСР на той час уже не існував, а на теренах колишньої імперії відбувалися складні процеси, які потім назвуть «шалені 90–ті». Але на батьківщині, де намагалися копіювати методи господарювання Союзу, було ще гірше, тож Фам Вионг не повернувся додому, а переїхав у Харків, де разом із дружиною (інститутська подруга, його співвітчизниця. — ​Ред.) відкрив в’єтнамський ресторан.

Справи йшли непогано, але дуже скоро невгамовний вундеркінд узявся за нове діло — ​у 1995 році започатковував роботу першої в Україні фабрики з виробництва локшини швидкого приготування. Для цього у друзів позичив 100 тисяч доларів під 8 процентів річних. «Українці були дуже бідні і дуже голодні», — ​так неодноразово пояснював в інтерв’ю своє рішення. Як назвати не вельми відомий в Україні продукт, довго не думав: «Мівіна» з рідної йому мови перекладається як… «в’єтнамська вермішель».

Як назвати не вельми відомий в Україні продукт, довго не думав: «Мівіна» з рідної йому мови перекладається як… «в’єтнамська вермішель».

Бізнес пішов так добре, що через кілька років фірма «Техноком», яка займалась виробництвом, продавала мільйон пачок на місяць! Продукт став настільки популярним, що українці дотепер на усю локшину швидкого приготування кажуть «Мівіна». І не дивно, адже, наприклад, у 2004 році 97% такої вермишелі, проданої у нас в країні, становила саме вона — ​«Мівіна». Зрештою, у 2010–му найбільший виробник харчових продуктів у світі — ​компанія «Нестлє» — ​запропонувала українському в’єтнамцеві купити його виробництво. Сума угоди не оприлюднювалась, але, за оцінками експертів, Фам Вионг поклав до кишені 150 мільйонів доларів!

Частину багатства залишить українській племінниці

На жаль для українців, але не на жаль для в’єтнамців, усі зароблені на «Мівіні» гроші бізнесмен завжди витрачав у себе на батьківщині. Заробляючи в Україні, Фам Вионг мав за звичку відпочивати у В’єтнамі. Він бачив нерозвиненість тамтешньої курортної інфраструктури, тож вирішив вкласти гроші саме у цю сферу. Відтак скоро на невеликому острові з’явився розкішний готель Vinpearl Resort. А біля нього — ​парк розваг, який тепер називають в’єтнамським «Діснейлендом».

А потім пішло–поїхало. Фам Вионг будує величезний торговельний комплекс у Ханої, зводить у столиці три «фінансові вежі», береться за спорудження житла і «з нуля» будує цілі райони. У деяких житлових комплексах замість традиційних вулиць — ​канали. Справжня тобі Венеція по–в’єтнамськи! Але на цьому не зупиняється. Серед останніх його проектів — ​десятки ультрасучасних медичних клінік, а також приватних шкіл та університетів. Крім освіти та медицини, вкладає гроші в екологічні продукти: починає будівництво теплиць.

Невгамовний капіталіст Фам мріє трансформувати Ханой та Сайгон, що донедавна мали цілком комуністичне обличчя, у міста, схожі на Гонконг та Сингапур. «Якщо я це зроблю, то буду щасливим, — ​каже він. — ​Хочу залишити щось після себе, адже після смерті гроші тобі не потрібні».

Фам Вионг вважається першим в’єтнамським мільярдером, його статки оцінюються у 2,1 мільярда доларів. 12% своїх акцій він планує передати племінниці, Фан Зіеу Лін (українське ім’я — ​Яна Фан. — ​Ред.), яка з трьох років навчається в Україні. «Вона завжди нагадувала мені себе в дитинстві: така ж настирлива та невгамовна, — ​каже Вионг. — ​Саме тому я хочу забезпечити їй гарне майбутнє».

Сам Фам Вионг, попри шикарний маєток та автомобілі, веде доволі скромний спосіб життя. Грає баскетбол із своїми працівниками та  любить дивитися  художні фільми про східні єдиноборства. Навіть на відкриттях  нових будівель він рідко перерізає стрічку, зазвичай сидить десь серед глядачів. «Я люблю насолоджуватися щастям на самоті», —  каже він.