«Впевнено заявляю: громада Луцька шанує своїх синів-героїв»
Цього року на підтримку учасників АТО, членів їхніх сімей, а також родин загиблих військовослужбовців із міського бюджету було виділено понад 14 мільйонів гривень. Про те, як розпорядилися цими коштами, як влада співпрацює з громадськими організаціями, що об’єднують захисників України, розповів виконувач повноважень міського голови Григорій Пустовіт
Хоча не все вимірюється грошима…
— Григорію Олександровичу, для вас, фахового військового, напевне, це звучить як аксіома: люди, які воювали, заслуговують всебічної підтримки.
— Так, і в першу чергу — з боку держави, яка повинна дбати і про лікування, повноцінну реабілітацію учасників бойових дій, і про встановлення для них пільг та компенсацій за втрачене здоров’я, й про вирішення інших життєво важливих проблем. Це питання нашої обороноздатності. Але, з іншого боку, ставлення до тих, хто відстоював цілісність України, — лакмусовий папірець для суспільства, для громад. І хоча можливості наші обмежені, і закон не зобов’язує місцеві органи влади це робити, Луцька міська рада проявляє ініціативу, вишукує кошти, дбає про соціальний захист учасників АТО. У нас діє Комплексна програма підтримки мобілізованих та демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції, членів їхніх сімей, а також сімей загиблих (померлих) героїв. Вона поширюється на жителів Луцька та Прилуцької сільської ради Ківерцівського району, з якою місто підписало угоду про партнерство. Формували цей документ спільно з громадськими організаціями учасників АТО, враховуючи їхні пропозиції, побажання.
— І на чому конкретно зосередили увагу?
Луцька міська рада проявляє ініціативу, вишукує кошти, дбає про соціальний захист учасників АТО.
— По–перше, на тому, щоб морально і матеріально мотивувати людей, які вирішили служити за контрактом. Вони залишають мирне життя, роботу і, поки влаштовуються, повинні мати впевненість, що їхні сім’ї будуть забезпечені. З міського бюджету цього року виділено 400 тисяч гривень на одноразову допомогу контрактникам.
По–друге, демобілізованим непросто адаптуватися після повернення, виникають побутові труднощі, підводить здоров’я. Тому їм передбачили одноразові адресні виплати на соціально–побутові потреби та лікування, на що пішло понад 430 тисяч гривень. Придбали 104 путівки в санаторії. Також надаємо місцеві пільги на житлово–комунальні послуги, за рік набігає понад 260 тисяч. Ми розуміємо, що це кардинально не змінить становища родин учасників АТО, що не все вимірюється грошима, але щиро намагаємося підставити їм плече.
22 квартири за формулою «50 на 50»
— Відомо, що Луцьк був одним із перших міст в Україні, де задумалися, як допомогти учасникам АТО вирішити проблему з житлом. Що реально вдалося зробити?
— Так, ми були першими і досі залишаємося одним із небагатьох міст, де успішно діє програма забезпечення учасників бойових дій житлом на умовах співфінансування. Нинішнього року ці сім’ї придбали 22 квартири за формулою «50 на 50». Люди розуміють, що держава не спроможна найближчим часом безкоштовно надати їм помешкання, хочуть жити в нормальних умовах уже сьогодні, а тому готові купувати квартири за півціни. Доплата проводиться за бюджетні кошти. На це було спрямовано майже 8 мільйонів гривень. Звичайно, хотілося б допомогти більшій кількості учасників АТО. Але якщо врахувати, що торік і позаторік не було зроблено у цьому напрямку нічого, то нам таки вдалося зрушити цю проблему.
— Очевидно, охочих скористатися формулою «50 на 50» було більше, аніж можливостей забезпечити співфінансування?
— Коли створювалася черга претендентів, то виникли зауваження, що враховані пропозиції не всіх громадських організацій учасників АТО. Ми провели круглий стіл із участю зацікавлених сторін, щоб самі вони й розробили підходи, принципи формування черговості. Міська рада віддає прерогативу вирішувати подібні питання самим учасникам бойових дій.
— Не менш важливою є й проблема працевлаштування тих, хто повернувся з війни.
— Виникають такі ситуації, коли потрібно допомогти людині здобути нову професію чи знайти роботу. Намагаємося сприяти в цьому. Нинішнього року було скеровано 27 осіб навчатися на водіїв категорій «В», «C» та «D», профінансовано на 184,2 тисячі гривень.
— Чимало учасників бойових дій мають інвалідність. Їм трудовлаштуватися ще важче. Відомо, що депутат міської ради Ігор Поліщук зініціював програму соціальної адаптації людей з інвалідністю. Чи знайшла вона підтримку роботодавців?
— Справді, ініціатива Ігоря Поліщука актуальна й важлива, і вона втілюється в життя. Наприклад, у департаменті соціальної політики Луцької міської ради зараз працює 15 осіб з інвалідністю. Це наш «посил» для всіх роботодавців. Приємно, що молоде покоління політиків, до якого й належить названий депутат, проявляє зрілість і людяність, розуміє гостроту соціальних проблем.
Додам, що за сприяння Ігоря Поліщука 18 дітей учасників АТО мали нагоду відпочити у литовському місті Таураге, а ще 8 — у Німеччині. Юні лучани з аутичними розладами взяли участь у міжнародному фестивалі, який відбувся в Туреччині. Крім того, за кошти міського бюджету діти із синдромом Дауна цьогоріч уперше змогли поїхати на море в Одесу.
Такі приклади свідчать про те, що громада дбає про всіх своїх членів і особливо шанує своїх синів–героїв.
Оксана КРАВЧЕНКО