Вистава, в якій брали участь два майбутні керівники ОУН на Волині
20 грудня 1930 року в Луцьку у залі народного дому «Просвіта» поставили «Хмару»
Як ідеться у замітці найвпливовішої у міжвоєнній Польщі української газети «Діло», найкраще справилися зі своїми ролями режисер гуртка Дмитро Степняк, Ольга Скоп’юкова, Микола Скоп’юк та Микола Ясінський. Якщо не брати до уваги певні недоліки (що цілком зрозуміло, пише автор, бо вистава відбулася майже без репетицій), то цілком задовільно з театральними ролями впоралися також Ніна Нетяга, Олександра Куксівна, Євгенія Кобрина, Раїса Павлова, Іван Скоп’юк, Сергій Пукса та Василь Гайдюк.
У складі трупи на сцені серед інших грали два відомі волинські націоналісти брати Скоп’юки. Вони народилися в Луцьку. Обоє були активними членами «Просвіти», а після її заборони вступили в товариство «Сільський господар». Микола ще й брав участь у діяльності антиалкогольного та антитютюнового товариства «Відродження».
Пізніше брати вступили в УВО, а затим — в ОУН. Неодноразово були переслідувані польським режимом, Микола відсидів термін у Березі Картузькій, а восени 1936 року став провідником Луцької округи ОУН.
Іван очолював націоналістів Луцького повіту, був членом «Пласту», разом із пластунами сплавлявся на човнах волинськими річками. Доклав значних зусиль для організації сітки ОУН на Волині. Очолював окружний провід ОУН.
20 жовтня 1939 року Миколу, який щойно повернувся з польської тюрми, арештували енкаведисти. Засудили на 8 літ і він помер у 1942-му в Саратовській в’язниці. Його брат пішов у підпілля і продовжив боротьбу, очолив обласний провід ОУН. Івана Скоп’юка мали призначити крайовим провідником ОУН Північно-Західних українських земель. Але на Різдво заарештували у хаті ще одного брата Григорія, який був священиком у Заборолі. Після катувань очільника ОУН на Волині відправили до Москви і там через півроку розстріляли.
