У Терешківцях аж 4 каплички!

І в першу, і в Другу світову храм згорав...

Із фондів Державного архіву Волинської області та із краєзнавчого дослідження місцевого історика Тамари Середи «Сторінки історії села Терешківці» відомо, що джерело духовності струменить цілющою водою вже понад 400 років. Хоча у першій писемній згадці про село за 1577 рік немає відомостей про храм, проте у сусідньому Ощеві вже у 1545-му діяла дерев’яна церква, парафіянами якої, вочевидь, були і терешківчани, адже саме Василь Ощівський (від прізвища якого походить назва Ощева) платив за Терешківці податки.

 Архівні документи свідчать, що «у 1787 році поміщик Корчевський побудував у селі Терешківці Володимирського уїзду церкву на честь Покрови Божої Матері». У «Клірових відомостях церков Волинської єпархії за 1868 рік» значиться, що храм дерев’яний, міцний, із дзвіницею, добре забезпечений церковним начинням та літературою. Ця церква разом із Божівською була приписною до Богоявленського храму Ощева, священики і псаломники — ​спільні, богослужіння проходили раз на три тижні.

Каплиця на честь святого Пантелеймона обіч траси Луцьк – Львів оберігатиме подорожніх.

Випробування на стійкість та незламність у вірі Господь посилав терешківчанам і у важкі часи ХХ століття. Спочатку Перша світова війна, під час якої тут проходили бойові дії між російською та німецько-австрійською армією в ході Брусиловського прориву у 1916 році. Населення перебувало в евакуації, а церква та більшість хат згоріли. Та люди не змирилися з цим і після закінчення війни відбудували дерев’яний храм.

Полум’я Другої світової війни повністю стерло Терешківці з лиця землі. Згоріли будинки, школа, храм… Проте люди знайшли сили звести невелику капличку–дзвіницю, в якій святили паску. Простояла вона до шістдесятих років минулого століття, доки хтось із партійного керівництва не додумався її зруйнувати, а давні дзвони вивезти у невідомому напрямку. Довгих тридцять літ село чекало відродження своєї святині.

Із проголошенням Незалежності України відродилося православ’я у Терешківцях. Стараннями благодійників та місцевих жителів, тодішнього голови селянської спілки «Райдуга», заслуженого працівника сільського господарства України, нині покійного Михайла Трачевського збудована кам’яна церква на новому місці — ​в центрі села. 13 грудня 1994 року архієпископом Луцьким і Волинським УПЦ МП Ніфонтом (Солодухою) вона була освячена як Покровська.

Господь покликав до праці у важкі часи

Неможливо розповідати про храм у Терешківцях, не згадавши про його настоятелів. Із 1994 по 1996 рік ці обов’язки виконував митрофорний протоієрей Миколай Мельничук. З 1996-го архієпископ УПЦ МП Ніфонт призначив настоятелем священика Василія Хомляка.

Отець Василій зі своїх двадцяти шести років пастирського служіння двадцять один править у Терешківцях. Господь покликав його до священства у складні часи розвалу однієї держави і побудови іншої, коли церква тільки виходила із підпілля. Навчаючись у Волинській духовній семінарії, він мріяв стати справжнім пастирем для людей. Так і сталося. У Терешківцях протоієрей Василій є ініціатором багатьох добрих справ. Про нього жителі села кажуть, що вміє не лише організувати людей, а й сам за все береться — ​чи то ремонт храму, чи побудова каплички, чи навіть зернозбиральні роботи у місцевому господарстві. Гарна й ошатна церква — ​заслуга передусім отця Василія, без участі якого не виконувалася жодна робота.

Це прояв великої любові

А п’ять літ тому батюшка вирішив побудувати першу капличку обіч траси Луцьк — ​Львів. Освятили її на честь Почаївської ікони Божої Матері, яка здавна вважалася заступницею Волинської землі. Через рік була збудована ще одна капличка стараннями тодішнього голови ПОСП «Райдуга» Михайла Трачевського.

Не оминула Терешківці і неоголошена війна на Сході України. Багато жителів села зі

зброєю в руках захищали і захищають українські кордони від наступу ворога. Як вияв поваги до воїнів та любові до рідної землі терешківчани з ініціативи настоятеля храму та за підтримки благодійника Валентина Вавриновича у 2015 році звели ще одну капличку, в якій на почесному місці викарбувана на граніті молитва за українське воїнство.

Часто настоятель і парафіяни збираються біля каплиць, служать молебні, читають акафісти, просять у Бога миру, добробуту, ласки, моляться за здоров’я наших солдатів. Крім того, кожен, хто проходить поблизу, може зайти до святині, приклонитися перед іконами і вознести щиру молитву Господу, адже лише вона у складні часи допомагає людям зберегти непохитну віру та любов до Всевишнього.

Четверту каплицю на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона побудував благодійник Віталій Брикайло. Розташована вона перед в’їздом у Терешківці, обіч відремонтованої траси Луцьк — ​Львів. Напевно, ця частинка неба на землі оберігатиме не тільки село, а й автомагістраль від нещасних випадків.

Роман НОВОСАД