Хай живуть розіп’яті снігурі!
Російські розмірковування про Україну вже навіть не викликають реакції. «Фашисти», «негри в окопах» та інший паноптикум перестали навіть надихати на фотожаби. А, між тим, саме це врятувало Україну в 2014–му
Павло КАЗАРІН, ведучий телеканалу ICTV, оглядач «Крим. Реалії», колонка на сайті видання «Новое время»
Саме так. Київ урятувала відсутність в Росії якісної експертизи з українського питання. Тієї, що здатна тверезо і без ідеологічної мішури оцінювати країну. Тієї, що адекватна в оцінках минулого, теперішнього і потенційного майбутнього. Україні зіграло на руку те, що в Росії вона від початку вважалася чимось зрозумілим і нескладним. Родичі під Житомиром, прогулянки Хрещатиком або відпочинок у Ялті були пропуском в експерти і вхідним квитком на телеканали.
Коли Кремль говорить про Україну дурниці – це не небезпечно.
А сама Україна в Росії сприймалася в рамках радянської дихотомії. Коли одна половина країни – «така ж, як ми, – що тут обговорювати». А друга – «зовсім не така, як ми, – що тут обговорювати». Півтони були нікому не цікаві. Аналіз підмінявся гаслами. Патріотизм підмінив експертизу. І саме це допомогло Україні.
Москва була впевнена, що сусідня країна посиплеться, як картковий будиночок. Що все її Правобережжя прийме триколори. Що Схід і Південь у єдиному пориві вирушать воювати за «рускій мір». Кремль не прорахував волонтерський рух, добровольчі батальйони, російськомовний український патріотизм. Він не прорахував появу політичної нації, яка охоплює тих, хто в етнічний проект вписатися не міг. Для Москви став несподіванкою весь той низовий порив, який охопив Україну. Включно з тими областями, які Росія звично вважала власними територіями.
Вони і не могли це прорахувати. Тому що для цього потрібно було Україною займатися. Дослідити. Аналізувати. Прораховувати. Без дурних ідеологем і безглуздої самовпевненості. Якщо у вас постачальник інформації про Україну – це «марков» або «затулін», то у вас немає інформації про Україну. І чим довше така ситуація буде зберігатися – тим краще. Чим неадекватнішим буде їхній опис реальності – тим більш неефективними будуть їхні кроки. Кожне нове одкровення про «Новоросію» або «іспанського диспетчера» – лише ще одна підмога для Києва.
Коли Кремль говорить про Україну дурниці – це не небезпечно. Небезпечно буде, якщо він навчиться бути адекватним. А тому хай живуть розіп’яті снігурі!
До речі.
Міф про розіп’ятих снігурів з’явився в ефірі телеканалу «Россия-1», коли пропутінський активіст із Запоріжжя у грудні 2014 року заявив, що нібито у школах його міста дітей навчають «кормить желто–синих синичек» і «охотиться на снегирей, которые символизируют Россию».
