Ковель став містом на прохання князя Сангушка
24 грудня 1518 року польський король Сигізмунд І дозволив князю Василю Сангушку змінити статус села Ковлє і надав поселенню магдебурзьке право
Існує легенда про те, як Ковель став містом. Нібито поблизу проїжджала королева Бона, дружина польського короля Сигізмунда І Старого. Вона потрапила у небезпечну пригоду, а ковельчани допомогли їй. За це вельможна пані поклопоталася перед чоловіком, аби селу надали статус міста. Звісно, це лише легенда. Адже Бону Сфорцу, яка стала польською королевою 18 квітня 1518 року і відтоді носила під серцем первістка (18 січня 1519-го народила дочку Ізабеллу), навряд чи відпустили б у подорож глухими закутками Полісся.
Грамота про «заснування» міста передбачала, що у Ковелі можна щороку проводити два ярмарки — на свято Воздвиження Хреста Гоподнього (27 вересня) та після Різдва (10 січня).
Як би там не було, проте під час засідань сейму в Бересті король Сигізмуд І надав князю Василю Сангушку грамоту на право «заснувати» із села місто Ковель.
Для поселення це перетворення було просто неймовірним. Адже місто отримувало магдебурзьке право, яке передбачало самоуправління. Кожного першого понеділка після нового року міська громада мала подавати вісім кандидатур, з яких власник обирав бургомістра (міського голову) та трьох райців (члени міської ради). Міщани також обирали лавників (членів станового міщанського суду з кримінальних справ), а от війта призначав власник або його староста. Тож ковельчан відтоді звільняли від суду воєводи.
Тільки міста мали право влаштовувати ярмарки і отримували від цього прибутки. Грамота про «заснування» міста передбачала, що у Ковелі можна щороку проводити два ярмарки — на свято Воздвиження Хреста Гоподнього (27 вересня) та після Різдва (10 січня).
Тарас ГРИЦЮК
