Настоятель Свято-Михайлівської церкви села Бужанка Петро Кубінський.
Фото Алли ЛІСОВОЇ.
Дослідив свій родовід до 11-го коліна
Настоятель Свято-Михайлівської церкви села Бужанка Іваничівського району відомий ще й своїми історичними працями. Що змусило уродженця Сокальщини після приїзду на Волинь зайнятися пошуками фактів не лише про історію свого родоводу, а й населених пунктів, де правив, тамтешніх святинь?
Петро Кубінський (на фото) вважає, що покликання священика — нести людям слово Боже крізь призму історичної правди, що й спонукало до пізнання минувшини. Це — дві нерозривні лінії в його діяльності як священнослужителя та краєзнавця.
Петро Кубінський вважає, що покликання священика — нести людям слово Боже крізь призму історичної правди, що й спонукало до пізнання минувшини.
Цей шлях розпочався у 1990 році, коли відбулося возведення в сан ієрея у Свято–Троїцькому соборі Луцька. Відтоді виконував пастирську місію в храмах Волині. А коли 9 листопада 1991 року у Бужанці відкрили церкву, Петро Кубінський став її настоятелем. Із того часу почав відновлювати старі і започатковувати нові традиції на теренах Бужанки. Паралельно починає вивчати історію цієї місцевості. Тісно співпрацював із відомими краєзнавцями, на жаль, уже покійними Миколою Корзонюком і Олександром Бобаком. Першою дослідницькою ластівкою у співавторстві з останнім вийшла книга «З ласки Божої» — документальна розповідь про історію сіл Бужанківської та Поромівської сільських рад. Ця праця стала своєрідним підручником для школярів та вчителів. Торік видав окремий буклет про 25–річчя рідного храму архістратига Михаїла. Та найбільш вагомими виданнями стали дві книги — дослідження «Родовід Кубінських — Панасів», у якій автор закарбував дані про своїх пращурів аж до одинадцятого коліна, та «Батьківщина в моєму серці», де майстерно відтворив славну історію рідного села.
Саме урочисту презентацію останньої отець Петро називає найбільш важливою подією року, що минає. Більше ста учасників цього свята взяли участь у літії на вшанування одинадцяти відомих краєзнавців краю. Втішився священик, що разом із парафіянами вдалося відновити капличку Успіння Пресвятої Богородиці у селі Шахтарське. Наступного року, якщо буде на те Божа ласка, священик має намір взятися за відновлення занедбаної або побудову нової каплички преподобного Онуфрія у селі Бортнів. Також планує продовжити духівничо–краєзнавчу роботу. Зокрема, готує ще одну історичну книгу. На запитання, хто йому допомагає виконувати поставлені перед собою нелегкі завдання, отець Петро Кубінський мовив:
— Є такий чоловік, про якого хотілося розповісти іншим, в тому числі читачам газети «Волинь–нова». Це — Сергій Харук, фельдшер «швидкої» допомоги при Нововолинській центральній міській лікарні. Проживає в шахтарському місті. Але оскільки родом із села Шахтарське, то й погодився виконувати обов’язки старости тамтешньої каплички.
Отець Петро називає пана Сергія авторитетним серед громади, безвідмовним і надійним, вмілим, відмінним редактором його праць. А ще він — добропорядний сім’янин. Отець Петро проводив обряд шлюбу під час одруження Сергія, хрестив його дітей, чим дуже гордиться. «Побільше б таких людей у країні, то жили б у мирі та благополуччі!» — емоційно заявляє батюшка.
