«Гроші — то таке. Головне, аби погода була та здоров’я»

Колись у чиюсь світлу голову прийшла думка встановити човна з вітрилом на лід. А щоб цікавіше було — додати ще й ковзани. Мабуть, вигадав це якийсь рибалка, якому було важко добиратись з уловом до берега та й душа сумувала за мандрами водоймою. Так виник особливий вид транспорту — буєр, назва якого походить від голландського слова, що й означає «легкий човен».

Конструкція льодового вітрильника дуже проста — обтічний корпус, виготовлений з дерева чи пластику, несе на собі щоглу з вітрилом. А спирається все це на три ковзани. Побудувати власноруч буєр цілком реально. Для цього необхідно мати креслення та гроші. А найголовніше — ентузіазм і креативну енергію — якраз такі, як у героя моєї розповіді — Володимира Кубая. Він разом із однодумцем Сергієм Грицюком створив громадську організацію «Шаковель», основна мета якої — розвиток активного відпочинку на Шацьких озерах.

Мене й досі вважають диваком, який живе фантазіями про «білий туризм». Я ж лише вірю в майбутнє активного відпочинку і намагаюсь зробити все для того, щоб Шацькі озера стали його осередком.

 

Минулоріч ми розповідали про хлопців і їхнє захоплення приборканням вітру на власноруч побудованих буєрах. А як справи складаються майже через рік після попередньої зустрічі? Володимир розповідає, що якщо розпочинали з планів популяризації активного зимового відпочинку, то, не зогледівшись, створили міні–базу буєрів, яких нині вже 3. Йдуть перемовини з яхт–клубом із Червонограда, котрий також має декілька суден для того, щоб провести спільний турнір. Організовують безкоштовні уроки з управління буєрами й катають усіх охочих. А ще чекають від зими морозу та вітру…

Плани ентузіастів лише змаганнями між льодовими вітрильниками не обмежуються. Великі сподівання Володимир покладає на розвиток хокейного «напрямку». Якщо минулого року «Шаковель» робив перші кроки в цьому виді спорту, то цьогоріч планує організувати як мінімум 4 хокейні турніри. Для цього запрошуються команди з району, пропагується активне зимове дозвілля в школах. З допомогою спонсорів закупили комплекти форми — дитячої та для дорослих. Не обійшли увагою і екіпіровку — нові ключки, щитки та маски зараз коштують шалені гроші. Ось і підшуковують уживаний, але в хорошому стані інвентар від закордонних колег. Запас міцності спортивного приладдя там такий, що він ще служитиме роками й шацьким ентузіастам. З таким підходом змагання пройдуть на серйозному рівні. Тож зараз активісти «Шаковелю» працюють над облаштуванням «льодової арени» — озера Велике Чорне. Тут готується територія під каток, проводиться освітлення, встановлюються лави для глядачів, місця для прокату ковзанів.

Насамкінець запитую про особливу людину–планету, яку б Володимир «відкрив» усім читачам нашої газети.

— Важко назвати когось одного, — чую у відповідь. — Вдячний своїм однодумцям, які додають сил у подоланні перешкод. Мене й досі вважають диваком, який живе фантазіями про «білий туризм». Я ж лише вірю в майбутнє активного відпочинку і намагаюсь зробити все для того, щоб Шацькі озера стали його осередком. Тоді дозвілля буде приносити людям користь. А гроші — то таке. Аби були погода та здоров’я!