Анатолій Бойко помістить Вертеп у курячому яйці
Вишукана різдвяна колекція майстра із Володимира-Волинського, котрого вже охрестили місцевим Фаберже, вражає. Ангели, лики святих, сюжети про народження Ісуса Христа, поєднані з майстерно оформленою різними техніками яєчною шкаралупою, заворожують
Унікальний майстер не має часу на відпочинок, бо в голові постійно зринають нові ідеї.
– Зараз готую два дуже цікаві вироби. Це мініатюрна робота, якої я ще ніколи не виконував. Усередині яйця має бути крихітна шопка з п’яти фігурок розміром
Всесвітня асоціація художників по яєчній шкаралупі визнала його кращим у трьох найпрестижніших номінаціях.
7–8 міліметрів кожна, вилитих із бронзи. Для втілення задуму співпрацюю з ювелірами, — ділиться планами пан Анатолій, про талант якого ми вже не раз писали на сторінках «Волині–нової». — Уже підготував шкаралупу, почав робити ніжку, наносити позолоту. До речі, заливка, яку використовую, витримує температуру від –30 до +60 градусів.
Для декорування яєць майстер використовує метал, зокрема мідь, латунь, алюміній, срібло. Ювелірні роботи виконує бор–машиною або алмазним буром. Прикрашає витвори бурштином, малахітом, агатом, оксидіаном, бірюзою та яшмою.
– Я вірю в числа, моє улюблене — 7. Оскільки народився під чотирма сімками, а то Боже число, то вважаю, що
2017–й — мій рік, — каже Анатолій Бойко, коли запитую про здобутки року, що минув.
Тепер для роботи митець має нову студію у Володимирі–Волинському з євроремонтом, майстернею, виставковою залою, яку профінансувала місцева влада. А на Дні міста депутат Ігор Гузь привіз панові Анатолію грамоту Верховної Ради, підписану Андрієм Парубієм. Адже у парламенті тричі експонували роботи волинського майстра.
А ще у 2017–му Анатолій Бойко отримав звання «Заслужений майстер народної творчості України», а Всесвітня асоціація художників по яєчній шкаралупі визнала його кращим у трьох найпрестижніших номінаціях. Дві роботи експонуються у світовому музеї, також він потрапив у світову енциклопедію цієї спільноти. У пана Анатолія є сертифікат від Національного реєстру, тож роботи мають і колекційну вартість, і мистецьку, а також заключення, що аналогів їм у світі немає.
Дивовижна творча галактика майстра була б неповною без сузір’я друзів-митців, із якими спілкуються і обмінюються досвідом. Так, Анатолій Бойко передусім говорить про візочника Юрія Пацана, заслуженого художника України, Йосипа Осташинського, що відтворює по фотографіях макети величних храмів із сірників, наводить у приклад неймовірні полотна Марії Приймаченко. Дуже яскраво світить пану Анатолію зірка кумира — народного художника України Івана Марчука, з яким народилися на Тернопільщині у сусідніх селах. Таким земляком чоловік пишається і завжди слідкує за його творчістю.
Ці люди надихають Анатолія Бойка, а його роботи у свою чергу дають натхнення молодим майстрам, що опановують мистецтво.