Три наставники головного бульбаша Волині

Тридцять років тому Віталія Дмит­ровича призначили старшим нау­ковим співробітником у біотехнологічній лабораторії з оздоровлення та прискореного розмноження бульби в пробірці. 30 жовтня 1987–го він прийшов у картоплярство і з того часу трудиться на цій ниві.

Віталій Пахольчук більше 15 років розробляв методи боротьби із золотистою картопляною нематодою (цей шкідник дуже характерний для Волині). Саме Віталій Дмитрович довів, що з нематодою можна боротися без хімії, тільки за рахунок сортозаміни та використання курячого посліду. Досвід волинського науковця презентували на українських та міжнародних семінарах.

Ми вже йдемо до пенсійного віку. Нам потрібна людина, яка залишилася б після нас і просувала картоплярство в області.

— До картоплярства мене залучили троє людей. Перший — ​це мій колишній завідувач лабораторії картоплі Сергій Клець. Другий — ​колишній директор дослідної станції Іван Дудченко. Вони за руку привели мене в кабінет (я на той час уже працював на дослідній станції, але на іншій роботі) і сказали: «Ми вже йдемо до пенсійного віку. Нам потрібна людина, яка залишилася б після нас і просувала картоплярство в області». Я  дуже здивувався, бо був ще один співробітник, який міг би цим займатися. Отак мене привели у картоплярство. Отож 30 жовтня 1987 року я приступив до праці, — ​розповів Віталій Дмитрович. — ​Пізніше мені допомагав ще один директор станції — ​Петро Сергійович Теслюк. Від нього перейняв уміння вести адміністративну та наукову роботу. Згодом Петро Сергійович став головою Асоціації «Картопля України», куди входили всі картоплярі, виробничі господарства, наукові установи. Маю за честь, що працював з цими трьома своїми наставниками. Вони ввели мене в картоплярство, яке полюбив на все життя. Від них багато чого перейняв: уміння працювати, шукати нове у ще невивченому. Їм завдячую тим, яка у мене вийшла лінія життя.

В останні роки за участю Віталія Пахольчука розроблена унікальна технологія вирощування екологічно чистої картоплі без застосування пестицидів. За цією технологією з гектара мож­на зібрати 250–300 центнерів бараболі. У світлі дедалі більшого прагнення споживачів екологічно чистих продуктів вона матиме перспективу. Є в головного бульбаша Волині й інші задумки, про які розповімо згодом.