Як англієць в Україні опух. Від переїдання!
Маю родичів у Великобританії. В 1990–х після падіння Залізної завіси до нас приїхав дядько Василь, який потрапив на Туманний Альбіон під час Другої світової війни. Погостював уже з тиждень, як до нього приєднався син. І перша фраза, якою він зустрів батька, було здивоване: «Тату, ви так опухли!»
Василь УЛІЦЬКИЙ,
заступник головного редактора газети «Волинь-нова»
А як було не «опухнути», якщо замість звичної для нього кави та шматка хліба з маслом після сну його вже зранку запрошували за щедрий стіл, що ломився від наїдків.
— На добрий шматок завжди знайдеться куток, — казали дядькові Василеві, коли він делікатно відмовлявся покласти собі у тарілку чергову смакоту.
…Лікарі твердять, що здоров’я і тривалість життя залежать не стільки від медицини, як від способу життя, де головним є те, що ми їмо та п’ємо. Чи не через це європейські старички виглядають такими жвавими та моложавими? Та й наші, потрапивши туди, дивовижно оживають. Он знайома перед заробітками в Італії була жіночкою «в тілі», м’яко кажучи. А коли повернулась через два роки — ледве упізнав: така струнка і підтягнута!
На запитання «Як минуло свято?» українці зазвичай згадують (ті, хто в змозі це зробити), що і скільки випили та з’їли, і до яких наслідків та пригод це призвело.
У нас же культура їжі та пиття трохи інша. На запитання «Як минуло свято?» українці зазвичай згадують (ті, хто в змозі це зробити), що і скільки випили та з’їли, і до яких наслідків та пригод це призвело. Певно, тільки у нас можлива реклама, в якій пузатий чолов’яга за столом радіє, що зможе увіпхнути в себе ще з кілограм вареників–ковбаси, якщо вип’є чудодійну таблетку. А де ще міністр охорони здоров’я перед святами пише спеціальну колонку, де розповідає, як правильно боротися з похміллям і тим, що називається перебрав (Уляна Супрун радить багато споживати води — бажано ще перед тим, як заснете після застілля. — Авт.).
Заради справедливості треба сказати, що мода потрохи міняється, і вже чимало українців шукають здоров’я у тренажерних залах та фітнес–центрах, яких усе більше з’являється не тільки у великих містах. І багато хто прислухається до порад дієтологів, які є загальновідомими: менше солодкого, жирного та смаженого, більше вареного–пареного, овочів–фруктів–горіхів і таке інше.
…Коли, пригадую, за черговим застіллям про це став розмірковувати і «англієць» дядько Василь, його уважно слухали, а як закінчив, дружно підняли келихи і виголосили тост:
— Ну за це і вип’ємо!
