Із «Золотим м’ячем» тебе, козаче Марлосе!

Як стати найкращим футболістом України й одержати виклик до Національної збірної? Звісно, щонайменше треба народитися десь на Наддніпрянщині, Слобожанщині, Волині чи Прикарпатті. Ну, «на крайняк» зійде й Ленінград — ​як це було у випадку з Андрієм Ярмоленком. Незле також мати гарне українське прізвище, ​як от Шевченко чи хоча б Зозуля.

 А якщо ти народився в Латинській Америці? І вперше потрапив до України, скуштував сало й навчився вимовляти «Будьмо!» на 24-му році життя? А до того всього ще й звати тебе Марлос Ромеро Бонфім? Ну то й що — ​он у Златана Ібрагімовича також не зовсім скандинавські ім’я та прізвище, а його бабусі з дідусями жили аж ніяк не під Стокгольмом. А вся Швеція нині буквально благає 36-річного етнічного боснійця повернутися у збірну й виступити на цьогорічному Чемпіонаті світу!

«Ще не вмерла…» Марлос вже й зараз затягує чи не найвправніше!

Одним словом, заздри, плането — ​кусай лікті, Бразиліє — ​читайте, шанувальники «Цікавої газети на вихідні»! Козарлюга Марлос 2017-го не лише дебютував за Національну збірну України, а й одержав наприкінці року «Золотий м’яч». Ну добре, хай поки не такий, як у Кріштіану Роналду, проте теж нічогенький — ​кращого футболіста нашої держави.

Майбутня зірка українського футболу Марлос Ромеро Бонфім народився 7 червня 1988 року в Бразилії. Першим професійним клубом 18-річного Марлоса стає «Корітіба». А за три роки його переманює до себе легендарний «Сан-Паулу». Відігравши за цей клуб два сезони, 23-річний гравець одержує вже заокеанське запрошення. Бразильця кличуть до самісінької Єропи. А саме — ​до України, в харківський «Металіст». Це було зимове «міжсезоння» 2011/2012. Тоді ще не прибраний до рук оточенням Януковича «Металіст» буквально квітнув, дійшовши навесні до чвертьфіналу Ліги Європи.

А 2014-го Марлос опинився у «Шахтарі» — ​ще з Мірчею Луческу на посаді головного тренера. Вочевидь, саме в цьому клубі талант тоді ще бразильця розквітнув по-справжньому. Зокрема, він почав — ​як ніколи раніше — ​багато забивати.

Новий тренер «гірників» Паулу Фонсека також повірив у Марлоса. А сам він почав озвучувати доволі несподівані речі. Мовляв, мене вже й рідна мама не впізнає — ​каже, що я тепер більше схожий на українця, ніж на бразильця!

Подібні заяви атакувального півзахисника лише підігрівали інтерес до теми його «натуралізації», про можливість якої почали говорити давно. Адже спливали п’ять років життя в Україні, за жодну зі збірних Бразилії він заграний не був, тож аби вдягнути футболку з тризубом, бракувало лише українського громадянства.

Наприкінці вересня 2017-го Марлос таки офіційно стає українцем, а вже 6 жовтня дебютує в переможному поєдинку з косоварами.

 Щоправда, «підживлення бразильською кров’ю» таки не допомогло підопічним Андрія Шевченка пробитися на ЧС 2018. Та й ​заради справедливості ​зазначимо: щодо натуралізації Марлоса (а швидше — ​натуралізації загалом) в українському футболі єдності не було ​і навряд чи й буде.

Проте «валити» на екс–бразильця наше непотрапляння на Мундіаль точно не варто. Ну а «Золотий м’яч» кращого футболіста України 2017-го року говорить сам за себе.

Та й загалом цей Марлос Ромеро Бонфім — ​козак хвацький! Навіть у його зовнішності (права таки була мама футболіста) добре проглядає щось питомо наше, українське… Ну от хіба ще оселедця для повноти образу лишилося відпустити!

І хай цього літа йому вже має «стукнути» 30, будьмо певні — ​свого він ще докаже. І яскравою грою, і красивими голами за «Шахтар» і Національну збірну України.

Ну а «Ще не вмерла…» він вже й зараз затягує чи не найвправніше. Як бачимо, ані зовсім неукраїнське прізвище, ані факт народження в Латинській Америці цьому аж ніяк не заважають.