Настурція буває незвичайною

Від розмаїття насіннєвої продукції очі розбігаються! Помідори, огірки, гарбузи, квасоля, пахучі трави… А що вже про квіти говорити. Яскраві фото, а назви які — ​кобея, симфіандра, кніфофія, фізостегія. Музика! Так, позаминулого року, вибираючи насіння квітів, зупинилася біля стелажа з настурціями. Увагу привернула чудернацька назва. «Настурция иноземная канарейка». Фото на пакетику — ​зелена маса листя з дрібними жовтими зірочками, нічого особливого. Але ж цікавість взяла верх, і я купила. Посіяла на початку травня. Правда, відразу ж пошкодувала, що взяла один пакетик, бо ж насінин було сім чи вісім, такі дрібні, але ж то була таки настурція.

Ох і довго сходила моя «іноземна канарейка». Але з’явилась надія, що побачу і квіти.

Обгородила паличками, і через два тижні вже зазирала, шукала сходи. Не було! В очікуванні минув майже місяць, нарешті (мало не під лупу) побачила блідо–зелені паросточки. Ох і довго сходила моя «іноземна канарейка». Але з’явилась надія, що побачу і квіти. Бутонів теж довелося чекати довго, вони були майже непомітні серед листя, яке не дуже схоже на настурцію, але пахла рослина так само гостро і пряно. Нарешті з’явилася перша квіточка, схожа… на жовту пір’їнку. За кілька днів квіточок–метеликів розквітло зо два десятки, і їх вже було гарно видно на тлі зеленого листя. А оскільки я завбачливо поставила високу палку–опору (як на квасолю), то моя «канарейка» поповзла догори і утворила зелений стовп із невеличкими жовтими квіточками, що вже густо цвіли у вересні.

Насіння зібрати не вдалося, не знайшла. І вже наступного сезону я вперто шукала «канарейку» і випадково натрапила на базарі між квітковим насінням. Чи то краще місце вибрала для посіву, чи то менше заглядала до неї, але дивна настурція якось швидко зійшла, швидко підросла і ще на початку серпня розкішний кущ зацвів і радував око аж до кінця жовтня.

Галина УШАКОВА
с. Затурці Локачинського району.