Очікували стабілізації в січні…

Але перший місяць 2018–го позначений новими ва­лютними «сюрпризами». Апогей знецінення наших грошей припав на минулий вівторок, коли Національний банк України встановив офіційний курс гривні щодо іноземних валют. Якщо ціна американського долара була 28 гривень 56 копійок, то європейська валюта подолала чергову психологічну позначку, досягнувши 35 гривень 07 копійок.

Вчора, в середу, ситуація не поліпшилася — ​офіційний курс долара зріс до 28 гривень 65 копійок, євро скинуло три копійки. Нагадаємо, останній раз шокуючої ціни американська валюта досягала у лютому 2015 року, коли НБУ встановив офіційний курс долара 30 гривень 01 копійка.

Є два шляхи виходу із складної економічної ситуації — ​або виконати все, що вимагає кредитор, або інтенсивно розвивати свою економіку.

У Національному банку України таке стрімке і невпинне падіння гривні пов’язують в першу чергу із сезонними коливаннями. Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб пояснив, що фундаментальних причин для девальвації зараз нема. Проблема викликана сезонними та психологічними чинниками. Після переходу України на плаваючий обмінний курс гривні в 2015–му на фінансовому ринку спостерігається сезонність — ​у перші місяці зростає попит на валюту, в тому числі з боку імпортерів, які формують запаси товарів.

Одночасно знижується її надходження, зокрема з боку аграріїв, які зазвичай протягом року забезпечують близько половини пропозиції валюти на міжбанківському ринку. Як наслідок, на початку кожного року тимчасово посилюється девальваційний тиск на курс гривні. Експерти заявляють, що такі коливання викликані ще й відсутністю співпраці з МВФ. У Нацбанку запевняють наших громадян, що резерви головної фінансової установи країни дають змогу їх згладжувати. Тільки чому ж вони цього не роблять? Адже розплачуватись мусить населення, дорожчають товари, падає рівень життя наших співвітчизників.

До слова, в Держбюджеті 2018–го закладений курс —
29,3 гривні за один долар. Якщо регулятор не застосовуватиме стримуючих кроків щодо росту долара і євро, то можна уявити, яку невтішну картину матимемо на кінець року.

Разом із тим екс–віце–прем’єр–міністр України, голова підкомітету з питань економічної та фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради Украї­ни з питань аграрної політики та земельних відносин, народний депутат Леонід Козаченко називає кілька інших причин знецінення гривні. Він нагадав, зокрема, що Україна не збільшує експорту, а тому й виникає дефіцит у надходженні валюти. Брати позики зараз складно, оскільки МВФ поставив нові конкретні вимоги. Тому є два шляхи виходу із складної економічної ситуації — ​або виконати все, що вимагає кредитор, або інтенсивно розвивати свою економіку: якщо ріст ВВП становитиме не 2 відсотки, а мінімум 5, тоді й можна буде реально контролювати курс на валютному ринку.

Не забуваймо і про те, що уряд почав впроваджувати ряд соціальних реформ, які потребують додаткових коштів. А де їх брати? Тому й не варто, мабуть, тішити себе думкою, що найближчим часом українцям стане жити легше.