Як Ісус занурився, небо розійшлося...

Йордан повернув свій напрям, щоб ми повернулися від гріха 

Від євангеліста Матфея дізнаємося, що у 30–річному віці Ісус Христос прийшов до річки Йордан прийняти хрещення від Іоанна Хрестителя, який проповідував покаяння та хрестив водою тих, хто каявся у гріхах. Пророк знав, що невдовзі прийде Той, Хто хреститиме Духом Святим. Він і сам з трепетом чекав цього Пришестя. Ще у лоні матері своєї тріпотів радістю, вітаючи Діву Марію. І ось тепер, побачивши Христа, стримує Його, промовляючи: «Це мені треба хреститися від Тебе», на що Господь відповів: «Облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду». Тієї миті, як Ісус занурився в Йорданські води, небо розійшлося, Іоанн побачив Духа Божого, Котрий сходив, як голуб, на Христа, а голос Бога Отця з неба лунав: «Цей є Син мій возлюблений, у Якому Моє благовоління». Так людям явилася Свята Трійця: Отець — ​у голосі, Син — ​у плоті, Дух — ​у вигляді голуба. Цей день назвали Богоявленням.

На Водохреще маємо отримати не лише посудину з освяченою водою, а здобути благодать Божу.

Подія, що змінила хід історії і навіть напрямок ріки Йордан. Учені пояснюють це великою кількістю землетрусів у місцевості, а віряни сприймають як вказівку, що у світ людей прийшов Бог. За пророчим словом Псалмоспівця: «Море побачило — ​і розступилося, Йордан повернув назад». І сьогодні нас Господь закликає не лише думки, не лише почуття — ​усе життя, усе існування людини відтепер має змінити напрям… Побачивши гріх, ми повинні «відступити» до Бога. Побачивши смерть — ​«повернути назад» до Бога», — ​пише святитель Іоанн Золотоуст.

Чи те ж саме таїнство — ​Хрещення Господнє й хрещення немовлят?
Хрещення Господнє відрізняється від того, яке приймає сучасний християнин. Його можна порівняти з відпущенням гріхів. Сучасне хрещення малюків рівносильне обрізанню, яке Господь приймав немовлям. Ми хрестимо своїх дітей у тій релігійній традиції, до якої належимо, щоб вони були народжені від води і Духа. У Святому Письмі вода згадується завжди у значенні очищення духовного, тому й понині нам Господь дає можливість очиститися за посередництвом води. З опівночі до опівночі Водохреща вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Цього дня у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду, яку вважають порятунком від багатьох недуг. Її приймають натще або разом із ліками, використовують для окроплення житла та вмивання при хворобах, депресіях, освячують храми, домівки, тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто вважає, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює у воду під час обряду. Проте ця думка помилкова, оскільки найчастіше у неї занурюють дерев’яний чи металевий хрест, а вона все одно роками не псується, хоч може позеленіти, якщо знаходиться на сонці, та не втрачає своїх властивостей. Тоді нею можна полити рослини, але в жодному разі не виливати водохрещенську воду в каналізацію. Відомі випадки, коли освячена вода через багато десятиліть була придатною для пиття.

Хоч освячують воду у Над­вечір’я Богоявлення та вранці, але немає потреби набирати її двічі, кажуть священики, адже властивості її однакові, ті ж молитви читаються. Радять лише не забувати, що головне — ​це освячення самої людини, тому важливо побувати на службі та помолитися.

«Сам і нині, Владико, освяти воду цю Духом Твоїм Святим. І дай усім, що доторкаються до неї і споживають, і помазуються нею — ​освячення, здоров’я, очищення і благословення».

«Хто принесе найбільшу банку свяченої води разом із темним і пустим серцем — ​не отримає нічого»

Отець Георгій Коваленко радить Різдвяними днями молитися за мир та згадати про безхатьків, сиріт, біженців, які мають інший менталітет, але у них ми теж зустрічаємо Бога, і, як волхви Ісусикові, маємо подарувати Йому золото чистого нашого життя, ладан молитви, смирну служіння ближньому.

Господь говорить: «Де двоє чи троє зібрані в Моє ім’я, там Я посеред них».

На роботі, вдома чи навіть в соц­мережах Бог посеред нас тоді, коли ми про Нього пам’ятаємо. Тож не забуваймо, що на Водохреще маємо отримати не лише посудину з освяченою водою, а здобути благодать Божу, і передусім — ​освятити власні тіла й душі через щиру соборну молитву. Господь — ​найбільша святиня цих днів. Хто у святá сподобиться причаститися Богові — ​той матиме найбільше. Натомість, хто принесе найбільшу банку свяченої води разом із темним і пустим серцем — не отримає нічого.

Щодо купань в ополонках на Водохреще — ​це особиста справа кожного.

«Вода з річки не змиває гріхів. Навіть дуже холодна вода з ополонки нічого не змиває. Єдина вода, яка має здатність омивати людські гріхи — ​це щирі сльози покаяння і скорботи за гріхи», — ​каже отець Євген Заплетнюк.

Світла, благодаті вам від Господа! Христос хрещається! У річці Йордані!

За матеріалами сайту «Православ’я в Україні».