В експозиції представлені і прапор білоруських добровольців, і газетки «ЛДНР».
Протитанкову реактивну ракету мають, а водопровід і каналізацію — ні...
Якщо ви хочете побачити російсько–українську війну з точки зору історії, то вам пряма дорога у Ковельський історичний музей. Ризикнемо припустити, що цей заклад має найкращу в області колекцію експонатів з війни, що триває. У першу чергу завдяки співпраці з уродженцем Ковеля, полковником Вадимом Дорофєєнком. Останній є ще й керівником пошукового загону «Відродження» і добре розуміє ціну свідчень історії. Тож зумів зібрати і передати до музею чимало матеріальних пам’яток на воєнну тематику
Просто перед входом до експозиції — світлини уродженців Ковельщини, які віддали життя за Україну на Донбасі. Поруч — протитанкові та протипіхотні міни, які й досі застосовують на фронті. Зокрема, осколково–загороджувальна протипіхотна вистрибуюча міна натяжної дії кругового ураження ОСМ–72 відома серед бійців під назвою «міна–жаба». Одну і ту ж зброю використовують під час бойових дій і як експонат для ілюстрації цих дій. Є й таблички, що попереджають про міни та металеві штирі з червоними прапорцями, якими позначають заміновану територію.
Ковельський історичний музей може похвалитися й протитанковою реактивною ракетою «Фагот», переносним зенітно–ракетним комплексом «Ігла», реактивним протитанковим гранатометом «Муха», ручним переносним вогнеметом «Джміль», снарядом від реактивної системи залпового вогню «Смерч». Є й саморобний міномет, який народні умільці зробили із звичайної труби, обважнювача, ніжок та дверної ручки.
На стіні — прапор 95–ї окремої аеромобільної десантної бригади, у якій служив Вадим Дорофєєнко. Поміж обгорілим автоматом Калашникова із зігнутим від високої температури стволом та штик–ножем — світлини бійців — уродженців Ковельщини. На підлозі — розплавлений шматок броні бойової машини десантників, у який вплавилися дві гільзи.
А ще повсюди в експозиції шеврони різних українських частин: від ДУК та Правого сектору до 51–ї бригади. Працівники музею кажуть, що колекція шевронів найбільша на Волині.
Зацікавить відвідувачів і куток, присвячений воякам «ДНР» — «ЛНР». Окрім двох газет, які вийшли на окупованій території, є тут шеврони терористичних частин на кшталт «Востока» та «Оплота».
— Це ж трофеї. Їх забрали у деенерівських угруповань, — говорить головний хранитель фондів Мирослава Мороз.
Є каска з написом «Донбаcс Псам и Психам не простит». А найголовніший трофей — деенерівський прапор міста Краматорська та прапор псевдореспубліки ДНР.
В експозиції — шеврони різних українських частин: від ДУК та Правого сектору до 51–ї бригади. Працівники музею кажуть, що колекція шевронів найбільша на Волині.
Тож у цьому закладі є на що подивитися. Зауважте, що ми розповіли лише про один зал. Проте ложка дьогтю таки знайшлася. Як виявилось, у приміщенні музею немає ані водопроводу, ані каналізації! Добре, працівники — дорослі люди, хоча не дуже то зручно бігати у туалет в якийсь торговий центр чи у міську раду, яка розташована неподалік. А якщо приїжджає екскурсія молодших школярів? Їм теж пропонують піти в туалет через дорогу? За 25 років міська влада так і не спромоглася ліквідувати цей недолік. Усе ж таки йдеться про єдиний музей у Ковелі. Та й загалом він давно потребує ремонту: чимала тріщина пробігла просто по центральному фасаду. Цікаво, скільки ще років мине, поки тут нарешті з’являться водогін та каналізація?
