«Дифтерія прийде обов’язково. Це не кір — це набагато гірше…»
Відомий лікар-педіатр Євген Комаровський не втомлюється нагадувати, що відмова від щеплень призводить до спалахів небезпечних інфекційних захворювань, які можуть забрати багато людських життів
«Найстрашніше, коли половина вакцинується, а половина — ні»
Минулого тижня в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, виступаючи у парламенті під час Години запитань до уряду, заявила, що з початку спалаху кору в Україні померли вже восьмеро людей, і запропонувала посилити відповідальність за відмову від щеплень, як це зроблено в усьому цивілізованому світі.
На препарати для порятунку пацієнтів з небезпечними інфекційними захворюваннями на 2018 рік виділено з бюджету 40,2 мільйона гривень, але, як у нас заведено, чиновники забезпечувати ними лікарні не поспішають — кажуть, іде «планування закупівель».
Ситуація й справді тривожна: протягом перших трьох тижнів нового року в Україні на кір захворіли 2084 людини, з них — 1375 дітей і 709 дорослих. На Волині з моменту спалаху хвороби діагностували її у 45 осіб. І хоча нинішнє підвищення рівня захворюваності фахівці прогнозували давно, нагадуючи, що недуга активізується циклічно — кожні 5 років, заслону їй не створили. Тепер пожинаємо плоди колишніх перебоїв у постачанні вакцин, недовіри до їхньої якості, що змушувала батьків відмовлятися від щеплень.
«Ви навіть зараз не розумієте реальних масштабів того, що відбувається. Тому що, як мінімум, я це гарантую, половина випадків кору в нашій країні в інформаційне поле не потрапляє. Якщо ви думаєте, що у вашому селі, вашому місті все красиво, спокійно, а в Одесі, Києві, Івано-Франківську — погано, то ви помиляєтеся. Достатньо серйозно — всюди», — застерігає Євген Комаровський, який вважає провали з вакцинацією загрозою національній безпеці. Про це популярний дитячий лікар не просто говорить — криком кричить з екранів телевізорів, у соціальних мережах:
«…Ну не треба щепити дітей, і тоді ми будемо платити ціну: кожна дитина буде хворіти на кір, одна з 1000 буде помирати і ще 2–3 отримають ускладнення — менінгоенцефаліт, сліпоту та інші. Та є й інший варіант — людство може вакцинуватися. І кір просто зникає з тієї країни, де люди вакцинуються, бо у всіх є імунітет. Найстрашніша, найбезглуздіша ситуація виникає тоді, коли суспільство приймає рішення вакцинуватися, але половина людей щепиться, а половина — ні. До чого це призводить? Це призводить до того, що хворіти починають дорослі. Тобто, якщо не вакцинується ніхто, то з вірусом люди зустрічаються в дитинстві. Коли вакцинується половина, тоді ціна кору багатократно зростає — дорослі починають помирати… Щоб добитися оптимального результату, щепитися має не менше 90 відсотків, ідеальний варіант — 95–98 відсотків усіх жителів. Тоді вірусу буде ніде циркулювати», — пояснює лікар Комаровський.
В екстреному порядку Міністерство охорони здоров’я взялося виправляти ситуацію з вакцинацією. Уже й показник охоплених щепленнями проти кору зріс по Україні з 45 до 88 відсотків. В області на кінець минулого року вакциновано
87 відсотків немовлят і 82 відсотки шестирічок. При всіх огріхах медичної статистики прогрес помітить кожен, хто останнім часом відвідував дитячі поліклініки. Навіть ті батьки, які раніше категорично були проти щеплень, тепер «капітулюють», налякані чутками, що їхніх чад не приймуть не тільки до дитсадка, а й до школи. З’явилася й інформація про те, що підробка довідок про щеплення в Україні тягне за собою кримінальну відповідальність — до 8 років ув’язнення. У приклад також ставлять Німеччину, де, приміром, відмова від вакцинації дитини карається штрафом у 2500 євро.
Усе це й спричинило «бум» у поліклініках. Кажуть, подекуди навіть не встигають доставляти необхідну кількість вакцини проти кору. Хоч у МОЗ запевняють: її є достатньо, на місцях скаржаться на дефіцит.
«Суспільство вимагає трупів, без цього воно не готове вірити…»
«Кір — це розминка, квіточки, буде гірше. І кір видасться солодкою ягодою на тортику, а тортик — це дифтерія, і з нею не все так просто, — гірко констатує Євген Комаровський. — З кором усе простіше: ви один раз зробили щеплення і у вас вже на 80–85 відсотків є захисні антитіла. Аби мати імунітет від дифтерії, треба щепитися три рази підряд як мінімум, потім ще раз через рік і тоді кожні 10 років вакцинуватися. Тому швидко виробити імунітет проти дифтерії не вдасться. Ви повинні знати, що ця недуга забирає не одного на 1000 осіб. При дифтерії без сироватки помирає половина хворих, з сироваткою в найкращих клініках світу 10–15 відсотків, тобто кожний десятий помирає»…
Відомо, що під час останньої епідемії дифтерії в Україні (1991–1998) захворіло близько 20 тисяч людей, 696 із них врятувати не змогли. Тепер жертв може бути значно більше, адже в останні роки ситуація з вакцинацією катастрофічно загрозлива. Індійський препарат АКДП викликав масові нарікання батьків з приводу того, що малеча погано почувається після щеплень. У результаті — рівень імунізації дітей дуже низький, а про дорослих — і говорити нічого. Хто й коли нам нагадував, що кожні 10 років треба вакцинуватися від дифтерії?
Тепер нарешті спохопилися. МОЗ повідомляє, що «щеплення дітям можна зробити безоплатно цільноклітинною вакциною проти кашлюку, дифтерії та правцю (АКДП), також є і безкоштовна вакцина для профілактики дифтерії та правця (АДП) й вакцина для профілактики дифтерії та правця зі зменшеним вмістом антигену (АДП-М), яку застосовують для дорослих». Медики пояснюють, що можуть виникати реакції, проте ризик померти від дифтерії набагато вищий, ніж небезпека серйозної реакції на вакцину. Побічні ефекти, такі, як болісні відчуття і припухлість у місці ін’єкції або невелике підвищення температури, — це звичайне явище, — переконують фахівці.
Вірити цьому чи ні — вирішувати вам. Незважаючи на грізні прогнози, дехто вважає, що паніку нагнітають штучно, бо, мовляв, закінчується термін придатності закуплених вакцин. У Євгена Комаровського думка інша: «Суспільство вимагає трупів, без цього воно не готове вірити».
Сподіватися можна хіба що на Бога. Бо як відомо, і з протидифтерійною сироваткою в країні сутужно. 900 доз її, які як гуманітарну допомогу Україна отримала з Індії наприкінці 2017 року, проблеми не вирішать. На препарати для порятунку пацієнтів з небезпечними інфекційними захворюваннями на 2018 рік виділено з бюджету 40,2 мільйона гривень, але, як у нас заведено, чиновники забезпечувати ними лікарні не поспішають — кажуть, іде «планування закупівель». Такий стан речей змушує задуматися і скептиків, і противників щеплень.
— Захист від дифтерії — завдання першочергової ваги. У нас в області є достатньо вакцини АКДП, головне, щоб люди зрозуміли, наскільки це важливо, — підсумовує головний педіатр управління охорони здоров’я облдержадміністрації Людмила Рожко.
