Сервіс по-рівненськи: пасажирів виганяють посеред дороги

— Їхала з післяопераційних процедур у лікарні, — ​розповідає Олександра. — ​Коли зайшла у салон, там було багато людей. Стала ближче до дверей, але на наступній зупинці, біля «Fozzi», увійшов чоловік із двома дітьми. Ті почали хникати і питати у тата, чому так тісно. Я посунулася, аби звільнити хоч трохи місця для них. Єдина поза, у якій могла стояти: опертися спиною на панель приладів, а руками — ​у стелю маршрутки. Стояла так, дуже ризикуючи, бо у такій позі у мене могли розійтися шви. Проте проїхали недовго. Шофер мені грубо сказав: «Я через тебе не бачу, відійди». Схвильовано відповіла, що немає куди. На це почула: «То я тебе висаджу». Після цього різко загальмував, що люди почали падати, а я мало не влетіла у лобове скло. А позаду стали гальмувати автівки — ​через несподіваний вчинок маршрутчика. Я вийшла з салону неймовірно пригнічена. Водій висадив мене між зупинками «Розвилка» і «Решетнікова». Одразу зателефонувала татові, він порадив набирати поліцію. На 102 телефонувала і я, і тато. Диспетчер сказала, що наряди зайняті наразі, домовилися, що я чекатиму поліцейських біля кафе «Ведмедик», бо там, де мене змусили вийти, було холодно і темно. Поки чекала, та маршрутка уже поверталася назад. Встигла записати лише номер машини. Приїхав мій тато, а поліцейських ще не було. Ми кілька разів набирали 102, проте вирішили їхати додому, прочекавши більше години. 

Поліція вже приїхала до нас до хати, склала протокол. Від пережитого був шок: мене мало не за барки викинули з маршрутки, хоча ніякого конфлікту з водієм, чоловіком уже старшого віку, у мене не було. Влітку, може, я б і проігнорувала такий інцидент, але це трапилося ввечері зимою, коли поверталася з лікарні, з накладеними недавно післяопераційними швами. Навчалася у Польщі, Бельгії та Шотландії і навіть не можу уявити, щоб хтось з тамтешніх водіїв міг собі дозволити таку поведінку. А ще мене обурило, що ніхто у салоні не став на мій захист.

 Найефективніше скаржитися на водіїв не в поліцію, а міському голові та в «Укртрансбезпеку».

За словами Олександри, цього грубіяна, який її висадив, у Колоденці знають добре: не раз виштовхував школярів та відмовлявся возити пільговиків.

Віталій Миронюк, начальник міського управління транспорту, зазначає, що у ситуації розбиралися. На шофера, який працює на перевізника «Сагайдачний», досі не було скарг, тож рекомендувати власнику маршрутки його звільнити поки не будуть. Та з водієм провели виховну розмову, наполягали вибачитися перед дівчиною і почати ставитися до пасажирів з повагою, бо вони за послугу перевезення платять гроші.

Начальник управління зауважує: якщо вас висадять із салону маршрутки, потрібно викликати поліцію. Вона принаймні зможе притягнути водія до адмінвідповідальності і той сплатить більше 500 грн штрафу.

— А ми в управлінні хіба можемо провести з ним бесіду, — ​говорить Віталій Миронюк. — ​Хоча він виправдовувався тим, що пасажирка затуляла йому вікно заднього виду та двері, тож не бачив, хто входить та виходить. Запевняв, що пройти салоном можна було, але пояснити, чому так вчинив із дівчиною, не зміг. Шоферів мало нині, а тому вони, на жаль, відчувають за собою «індульгенцію», бо знають, що їм тяжко знайти заміну.

Речниця патрульної поліції Оксана Юрченко натомість зазначає, що у подібних ситуаціях краще писати скарги на управління транспорту, телефонувати власнику, але не до патрульної служби, яка і так перевантажена викликами.

З Оксаною Юрченко погоджується і президент ГО «Союз перевізників України» Валентин Демчук. Наголошує, що найефективніше скаржитися на водіїв не в поліцію, а міському голові та в «Укртрансбезпеку». Міська влада укладає договори із перевіз­никами і може їх розірвати у разі невиконання умов, тобто надання послуг неякісно. А «Укртрансбезпека» — ​орган, який штрафує водіїв за порушення правил надання цих послуг.

Левко ЗАБРІДНИЙ