Тепер жителі села мають ще одне місце для спільної молитви.
У віддаленому Скриголовому знову освятили капличку
Золотими руками мешканців цього села Горохівського району вона зведена біля Свято–Успенського місцевого храму. Задум збудувати каплицю народився у настоятеля церкви отця Сергія Петрощука. Не минуло й року, як 21–літній священнослужитель прийшов у це село – одне з найменших і найвіддаленіших від районного центру, але вже по–християнськи прислужився йому гарною справою
Дорога до Скриголового не близька та настільки вкрита ямами, що туди лише раз на тиждень ходить транспорт. Та все ж додому кожної неділі і на християнські свята люди з’їжджаються звідусіль. «Це ж лише від скриголівських піснелюбів ви почуєте особливі колядки, щедрівки, пісні! Ними і розпочалися Різдвяні свята у нашій церкві!» — розповіла авторка книги про Скриголове Євгенія Харків, яка разом із чоловіком Михайлом після його повернення з АТО майже два роки тому збудували на своєму обійсті капличку Святої Трійці.
Церковний хор Скриголового — це гармонія голосів Галини Терновик, Лариси Фарини, Наталії Куран, Таїсії Дмитрук, Любові Петрик, Ярослави Воляник, Данії Калахан, Валентини Кривов’язової, Лізи Терновик, Раїси Федоришиної, Ніни Заєць, Надії Дмитрук. Мистецтво співу стараються передати своїм дітям. Втішалися всією громадою, коли зі своєю творчою наставницею, завідувачем клубу Людмилою Шостак у храмі колядували, щедрували, віршовано всіх віншували шестикласники Соломія Фищук, Тетяна Ворошило, Андрій Волянюк, Андрій Зубінський і наймолодша учасниця чудового гурту, першокласниця Вероніка Даньчук.
Свою капличку миряни назвали Водохресною. У хвилини її освячення ревно молилися за здоров’я односельчан, краян, воїнів АТО.
Свою капличку миряни назвали Водохресною. У хвилини її освячення ревно молилися за здоров’я односельчан, краян, воїнів АТО. Подивували й новою колядкою з таким куплетом:
Щоб народ наш об’єднався,
Схід і Захід разом був,
О, Ісусику рожденний,
Ми Тебе благаєм:
Поможи нам оту нечисть
Вигнати із краю!
Якою великою в ті чудесні хвилини була людська радість! Із вдячністю співали «Многії літа» отцеві Сергію, односельчанам Володимирові Фищуку, Романові Шостаку, Миколі Данильчуку, Ларисі Фарині, Данії Калахан, Ганні Даньчук, Валентині Сусь, колективу вчителів і працівників ЗОШ І—ІІ ступенів села Скриголове, уродженцям села, а нині жителям Луцька Марії і Михайлові Токарським, Галині і Віталієві Киричукам, усім колядникам і парафіянам, за пожертви яких було зроблено цю угодну Богові справу.
Шанували молитвами будівничих Степана Андрущака, батька та сина Івана і Василя Терновиків, Віталія Даньчука, Петра Волянюка, Юрія Ворошила, Сергія Курана, Романа Теслюка, Ігоря Підлужного, Віктора Міщука, Олександра Струбіцького, Ростислава Собця, Андрія Рудика.
