«Баранячий» горох з Волині покращує пам’ять і зміцнює серце

По–народному його називають «баранячий» або пупатий чи турецький горох. Ця рослина займає третє місце за посівними площами у світі серед зернобобових культур. В українській кухні боби використовують для приготування супів, вінегрету, гарнірів, як начинку для пиріжків, їх консервують, заморожують. Сухе зерно перед приготуванням замочують і варять, як звичайний горох.

Сільгосппідприємство, яким керує Валерій Діброва, добре відоме своїми високими врожаями в області, бо тут постійно впроваджують нові європейські технології, вирощують культури, найбільш затребувані на аграрному ринку, відтак мають на них попит. Кілька років тому п’ятиднівці посіяли «на пробу» горох, й площі під ним збільшили з двох тисяч гектарів до трьох, та нині намолотили по 43 центнери з гектара. З нових культур тут гречка, яку сіють другий сезон на площі 200 гектарів, та ще соняшник, що достигає на 500–х гектарах.

Минулого року на їхніх полях з’явився ще один новий нут сорту «Розанна», насіння якого привезли з півдня. Отож про це і розмовляємо з агрономом підприємства Олексієм Бруком.

Зерна нуту цінують за енергетичні властивості та вміст значної кількості провітаміну А (каротину). Білкові речовини добре засвоюються, тож його сміливо можна вживати замість м’яса.

— Грунт для цієї культури — ​легкий чорнозем, засіяли 41 гектар. Перед посівом землю збагатили нітроамофоскою, внесли досходовий гербіцид «гезагар», під час вегетації додали сульфат амонію. Ця культура дуже чутлива до «хімії», отож, аби не нашкодити, усе перевіряли на дослідній ділянці, навіть міліграми рахували, — ​розповідає агроном. — ​Ця однорічна високобілкова зернобобова культура дуже стійка до посухи, спеки, заморозків, а сходи витримують до мінус 7 градусів. Рослини не плетуться, не вилягають, хоча і сягають висоти від півметра, мають кілька гіллястих стебел (на однім кущі ми нарахували 40 стручків), а коріння проникає у грунт на глибину до двох метрів. У лопатках є всього одне–два зернятка, але які вони поживні!

Бобові накопичують у грунті велику кількість корисного природного азоту — ​на гектарі його є 50 кілограмів, який з успіхом замінює аміачну селітру. Поширення нуту зумовлене тим, що він має у зерні достатньо білків. За цим показником серед зернобобових нут посідає четверте місце після сої, квасолі та гороху. За статистикою, площа посівів нуту у світі становить близько 10 мільйонів гектарів! В Україні кількість його сортів обмежена, їх є всього кілька — ​«Смачний», «Колорит», «Олександрит», «Діамант», «Пам’ять», «Добробут», і вже знайома нам «Розанна» — ​усі вони занесені до реєстру сільгоспкультур.

Нут — ​близький родич гороху, має такі ж добрі кулінарні якості, містить багато жиру, білків, мінеральних речовин та вітамінів. Його зерно цінують за енергетичні властивості та вміст значної кількості провітаміну А (каротину). Білкові речовини добре засвоюються, тож його сміливо можна вживати замість м’яса. Зернокормові сорти згодовують худобі у суміші з іншими концентрованими кормами і використовують як білково–вітамінну добавку.

— Нут є найбільш посухостійкою рослиною серед бобових, дає стійкі врожаї в умовах спекотного клімату, а у нас це останнім часом спостерігається, — ​каже Олексій. — ​Кращими попередниками для нього є озимі та ярі зернові, овочеві, картопля, а сам удобрює грунт для озимої та ярої пшениці й кукурудзи. Його сіють подалі від багаторічних трав, бо ці культури мають спільні хвороби та шкідників. Не варто вирощувати й на полях, засмічених коренепаростковими бур’янами, пасльоном чорним, а також гірчаком повзучим та осотом рожевим.

Чи хворіє нут? Так. Якщо висока вологість, посіви уражаються фузаріозом, аскохітозом. Тому вибирають такі сорти, як «Розанна», тобто стійкі до хвороб і шкідників.

Останнім часом люди часто страждають від нестачі селену, через що виникає слабкість, хвороби підшлункової та щитовидної залоз, дистрофія серцевого м’яза, розсіяний склероз тощо. Аби уникнути цих хвороб, треба їсти нут, який корисний і при діабеті, аритмії, захворюваннях нервової системи, шкіряних висипаннях, запаленнях ясен, сприяє розчиненню каменів у нирках і жовчному міхурі.

Тетяна АДАМОВИЧ