День бабака: 2 лютого чи 14 березня?
Погода була і є для людей однією з найважливіших тем у житті. І нехай зараз іще зима, селянин уже не раз прикинув собі, що і де він садитиме навесні (хай–но тільки сонечко землю прогріє). А тим часом спостерігає собі, як робили його предки, за пташкою, за котом, чекає, коли ж то мурашки повилазять на світ Божий. Віднедавна українці упівока стежать і за поведінкою бабака — тим більше, що телеканали так охоче демонструють його милу заспану мордочку
Ці гризуни родини вивіркових зажили слави завдяки популярній американській традиції. З 1883–го у США щороку 2 лютого відзначають День бабака — тваринки, яка нібито може передбачити прихід весни. У цій країні прилюдно будять обраного звіра і спостерігають, що ж він робитиме. Якщо цього дня бабак не побачить своєї тіні — слід чекати ранню весну (уже за тиждень або два!) Якщо ж побачить тінь і намагатиметься залізти назад до нори — зима затягнеться і весни доведеться чекати 6–7 тижнів. Є версія, що схожа традиція діяла ще у Римській імперії, але будили там бідолашного їжака. В Америці ж їжаків треба було ще пошукати, от і вибрали їм заступників.
Щоб збудити бабака — треба добре постаратися, його сплячку навіть зимовою важко назвати: цей сонько спить понад половину життя — 6,5 місяця на рік (як залягає восени, то захоплює ще й частину весни). Увесь цей час сплять бабаки дружно цілими родинами по 10 особин і більше у глибоких затишних норах завдовжки на десятки метрів і завглибшки 5 метрів (зі спеціальними розширеннями — гніздами і зимівками). Зрозуміло, будять приручених бабаків. Ця тваринка, кажуть, комфортно почувається в неволі: при доброму догляді є лагідною і доброзичливою та навіть виявляє розумові здібності, як собаки.
Коли День бабака «дійшов» до України (орієнтовно з 1993 року), у нас, на жаль, із двох видів цих тваринок залишився тільки один — бабак степовий, мешканець Північно–Східної України (а були часи, що у Карпатах мешкали альпійські).
За 125 років передбачень американські бабаки були праві на 39%.
В Україні з приручених зараз «працюють» аж два бабаки–«метеорологи» — слобожанський Тимко (живе на біостанції Харківського національного університету ім. Василя Каразіна в селі Гайдари) і галицький Мишко (з 2009 року мешкає у Львівському дитячому еколого–натуралістичному центрі). Торік Тимка з біостанції будив народний співочий колектив — влаштували ціле свято й одночасно поцікавилися, коли ж буде у нас безвізовий режим. Спочатку бабак «обрав» табличку «через невизначений термін», але йому дали ще дві спроби і він двічі підійшов до таблички «2017». Таки вгадав! Утім, статистика свідчить, що бабаки — метеорологи слабенькі. За 125 років передбачень американські бабаки були праві на 39%. В Українському гідрометеоцентрі припускають, що ці тваринки ліпше би справлялися з прогнозами, якби їх не будили. А наші предки справді їх не будили: вони спали ще з місяць і добровільно прокидалися 14 березня на свято Явдохи — у цей час вилазили з нір і свистіли, а потім лягали на другий бік і спали аж до Благовіщення. Отож у степовій Україні люди виходили в поле почути посвист. Вважалося, що свята Євдокія зберігає ключі від весняних вод, таких потрібних майбутньому врожаю. Після Євдокії чекали прильоту ластівок, найправдивіших благовісників весни.
Нині День бабака видається святом із розряду «шоу», хоча свій «плюс» для українських бабаків він має: адже після «років цілини» цих тварин, як і степів, значно поменшало.
До речі, Бабак Тимко IIІ, якого сьогодні розбудили під Харковом, не побачив своєї тіні, тому весна повинна прийти до України вже через шість тижнів.
Оксана КОВАЛЕНКО.