Скажеш раз «Я сама» — і тягнутимеш сімейного воза самотужки…

Михайло ЛАБКОВСЬКИЙ,
​психолог–практик із понад 35–річним стажем, телеведучий, автор власних нестандартних методик

Почну з такого прикладу: в родині з’являється дитина. Після перших днів, коли захоплення і шок зійшли нанівець, чоловік каже дружині: «Мила, мені раненько вставати на роботу, дай виспатися». У 90% випадків жінка прийме це як належне і зробить усе, щоб дитина вночі не потривожила батька. В особливих випадках навіть піде з малюком в іншу кімнату, щоб чоловік спокійно поспав. Її логіка проста: він годує сім’ю, йому треба набратись сил. Ніби, коли чоловік піде на роботу, сама жінка заляже спати, відновлюючись після безсонної ночі. Так, а у вихідні чоловіка теж турбувати не можна: він повинен відпочити, він же працював! Більше того: якщо виявить бажання погуляти з коляскою, він буде герой і молодець! Нічого, що вона сама двічі на день усі будні гуляла? Це ж не її особиста, а їхня спільна дитина!

І в цій ситуації, на жаль, винна саме жінка, оскільки вона їй усіляко потурає. І помилка ця не тільки в тому, що жінка заганяє себе, перепрацьовуючи, але і з точки зору цілісності сім’ї (формується «діаспора» мама + дитина, тато існує окремо). Істотно знижується ймовірність, що в майбутньому у батька з чадом будуть теплі довірливі стосунки. Найприкріше, що у сім’ї пропадає відчуття ліктя, почуття єдності, коли немає окремих учасників проекту з розподіленими обов’язками, а є команда, яка спільно справляється з усіма завданнями.

— А коли можна залишити дитину з батьком? — запитує мене дехто. Відповідаю: одразу, як приїхали з пологового будинку. Погодували — і пішли в перукарню, погуляти або до подружки.

«А коли можна залишити дитину з батьком?» — запитує мене дехто. Відповідаю: одразу, як приїхали з пологового будинку. Погодували — і пішли в перукарню, погуляти або до подружки. На 1–2 години новонародженого цілком можна доручити татові. Всім тільки на користь піде.

Немовля підростає, йому виповнюється 3 роки, можна йти в садок, а мамі — на роботу. І тут часто з боку чоловіка звучить пропозиція: «Навіщо тобі працювати? Я нормально заробляю, займайся сім’єю». Природно, зарплата дружини буде нижчою, тому що він три роки трудився, поки вона була з дитиною, якось уже піднявся кар’єрними сходами, а їй треба починати після трирічної перерви. І ось тут дуже важливо не піддатися на цю провокацію.

Я в силу професії надивився на сотні таких жінок, які повірили чоловікові, а він через 10–15 літ зібрав речі і пішов. Вона ж без професії і без роботи, вже втратила навички і у віці близько 40 виявляється абсолютно безпорадною. І добре ще, якщо він допомагає дитині або залишив їй щось, бувають і гірші випадки.

Зрозумійте одну просту річ: пропонуючи вам не працювати, ваш чоловік піклується не про вас. Він дбає про себе. Це або спроба захистити вас від соціальних контактів із ревнощів чи інших міркувань, або спроба приховати свій страх виявитися не настільки затребуваним на вашому тлі, або він просто невротик і хоче вас пригнічувати, отримуючи задоволення від цього процесу.

Будь–яка, і я підкреслюю це, будь–яка жінка, яка роками сидить вдома і займається лише господарством та дітьми, деградує. Це неминуче. І врешті–решт чоловікові стає нудно з дружиною, він починає вважати її недалекою, а там і до розлучення півкроку. І зауважте: спочатку чоловік ні на чому не наполягав, це жінка з радістю вирішила сидіти вдома.

Інший аспект: ось слабка стать часто скаржиться, що чоловіки стали жадібними. Ні на що грошей не випросиш, ціни їм здаються завищеними, у ресторан не заведе — дорого, навіть якщо насправді по кишені. Звідки ноги? Звідти ж. Якщо чоловік вимовив фразу: «Ой, який дорогий ресторан!», а жінка відреагувала: «Давай підемо кудись деінде», — все, вона програла. Правильна відповідь: «Напевно, тут дуже смачно готують, давай спробуємо?» З іншого боку, клянчити подарунки — теж спосіб розвинути в чоловікові жадібність. Це інша крайність, її потрібно уникати.

Третій вид типової жіночої поведінки, яка псує чоловіка, характеризується фразою «Я сама». Я сама помию, я сама приготую, я сама дитину покладу спати, сиди, відійди, не заважай, відпочинь, я сама. Дуже скоро чоловік звикне до того, що його допомога не потрібна, і ляже на диван без докорів сумління. Він пропонував, сказали «не треба» — ну й чудово.

Насправді все зводиться до того, про що я розповідаю на кожній лекції: не треба терпіти, не треба ставити своє я нижче чоловікового, не треба поступатися. Якщо потрібна допомога — скажи, якщо не подобаються його вчинки — скажи. Один раз! Якщо любить — змінить свою поведінку, якщо байдужий — чинитиме так само, ніби й не чув. Вирішіть для себе, приймаєте ви його з ось такими особливостями — беріть і не скаржтеся, не виносьте йому мозок. Не приймаєте — йдіть від нього, не псуйте нерви ні йому, ні собі.

І останнє правило: на людях — ніяких з’ясувань стосунків. Тут ви одна команда, одне одного тільки підтримуєте. Стосунки з’ясовуються наодинці. І ніколи не засуджуйте людину, а лише її дію, вчинок. «Ти мало допомагаєш мені з господарством», — так. «Ти лінива скотина», — ні. Тим більше не можна порівнювати людину з іншими: «А от Вася…» Або: «А от чоловік Олі…» Якщо Вася став начальником, а ваш чоловік — ні, значить, він не хоче або не може бути начальником. Хочете чоловіка–начальника? Шукайте, одиноких начальників багато. Так само не дозволяйте порівнювати вас. Хоче струнку блондинку, а ви брюнетка із зайвою вагою? Вперед, нехай собі шукає свій ідеал. Кожна людина цінна в комплексі й не можна приймати характер, заперечуючи зовнішність, і навпаки. Не принижуйте людину тим, що вона не відповідає ідеалу у вашій голові, і не дозволяйте принижувати себе.

Джерело: tutkatamka.com.ua.