Найпівденніший храм світу — на українській антарктичній станції

Антарктичну станцію «Фарадей» британці заснували на мисі Марина острова Галіндез за сім кілометрів від узбережжя Антарктичного півострова у 1953 році. У 1992-му всі станції перейшли Росії. Проте Україна заявила про необхідність відновити свою діяльність в Антарктиці. Того ж року наша країна приєдналася до Антарктичного договору (його підписали 45 держав, угода забороняє проводити на континенті військові заходи, добувати корисні копалини (2041-го мораторій закінчиться), дозволено тільки наукову діяльність).

У 1993-му створено Центр антарктичних досліджень (нині — Український антарктичний центр). А вже через місяць Великобританія запропонувала передати «Фарадей» одній із держав, які не мають станцій на континенті. Наші фахівці ознайомилися з її роботою, і Британська антарктична служба вирішує передати станцію Україні.

У 1993-му створено Центр антарктичних досліджень (нині — Український антарктичний центр). А вже через місяць Великобританія запропонувала передати «Фарадей» одній із держав, які не мають станцій на континенті. 

21 листопада 1994 року фонд «Відродження» виділив 12 тисяч доларів на проект «Україна повертається в Антарктиду». Наприкінці того ж року група спеціалістів відбула на південний континент. У 1996-му «Фарадей» передали Україні, і на її основі створили станцію «Академік Вернадський».

Клімат у районі розташування навіть м’якший, ніж в Україні, бо навколо — океан. Влітку середня температура близько 0 градусів, а взимку не нижче 18. Хоча мінімальний показник термометра, зафіксований на станції, становив 47 градусів морозу. Близько 300 днів на рік над «Академіком Вернадським» іде сніг.

У березні 2011 року українці звели на станції каплицю святого рівноапостольного князя Володимира. Це найпівденніша культова споруда у світі. В Антарктиді є ще російська церква Святої Трійці на станції «Беллінсгаузен» та болгарська капличка святого Іоана Рильського на станції «Святий Климент Охридський».

Тарас СТЕПАНЮК