Годуйте одне одного любов’ю
Проникливі чоловіки і жінки впізнаються, що вони — одне для одного. Так сходяться дві половинки, аби зіллятися водно
Вибір жінки: він має добувати і захищати. Вибір чоловіка: вона має давати йому снагу, щоб добувати й захищати. Чоловік віддає — жона приймає. Ми й тілесно, своїми органами, так виліплені
Жінка веде чоловіка. Веде енергією любови. Се — пестощі, лагідність взору, теплота слів, нутряна посмішка, милосердя, мислений посил любови на відстані. Одухотворена жінка торкається серця любов’ю, насичує чоловіка духом. І він стає люблячий, піднімається в силі творення. При ньому й жінка піднімається. Двоє піднімаються на двох крилах. І ніщо, крім смерти, не може розірвати їхню спілку. Дві половинки зростаються, як ніготь із перстом.
Годуйте одне одного любов’ю, щоб ситими були ваші поєднані душі.
Словом можна й поцілувати. Не соромтеся того.
Дух жінки сильніший за красу. Крушить усі незгоди. Пустій вродливиці ніколи не вдасться зробити того, чого домагається розумниця.
Дух — краса, обернена всередину.
Якщо жінка з якоїсь причини не любить свого чоловіка, то вона повинна любити його, як брата, сина, друга. Тоді їхня парна хода може вирівнятися в дусі обом на хосен і втіху.
«Без нього (неї) я не можу жити», – побиваються деякі помисливі. Можеш. І будеш. Колись прийдеться його (чи її) відпустити. А себе куди відпустиш?!
Словом можна й поцілувати. Не соромтеся того.
Кохання, як молоде вино, п’янить на годину. Любов — вино вічности. Любов п’янкіша за вино.
Мирослав ДОЧИНЕЦЬ, уривок із книги «Синій зошит. Аркуші днів світящих», видавництво «Карпатська вежа» (2015)
