Наша спроба №5: без ганьби — але й знову без півфіналу

Чемпіонат Євро­пи з футзалу–2018. Чверть­фі­­нал. Україна — Іспанія — 0:1  (Пола, 18 хв.)

6 лютого. Любляна (Словенія). «Арена Стожице».

Поразка від Португалії на груповому етапі поставила перед збірною України надскладне завдання. У чвертьфіналі підопічні Олександра Косенка мали «битися» з іспанцями — семиразовими чемпіонами Європи і дворазовими чемпіонами світу. «Крутішими» за них є хіба що бразильці — п’ятиразові чемпіони світу.

Звісно, хотілося знаходити якісь приводи для оптимізму. Приміром, тішити себе тим, що на старті турніру збірна Іспанії постійно програвала у поєдинку з дебютантами–французами й заледве зуміла «відскочити» — 4:4! Натомість Азербайджан (підсилений, як і чимало збірних, «бразильською кров’ю», і який французів якраз «взув») іспанці обіграли з мінімальним рахунком 1:0.

І «Ще не вмерла…» перед стартовим свистком наші заспівали натхненно. І підтримка на трибунах була не згірша, ніж у суперника. І синьо–жовтий прапор із написом «Луцьк» і такими дорогими для нас рядочками «Волинь моя, краса моя, земля моя сонячна…» був на трибунах на тому самому «видному» місці...

Нам треба покращувати індивідуальну та командну роботу з м’ячем, а також швидкість під час прийняття рішень.

Так, ми не змогли обіграти їх у 15–ти попередніх поєдинках (14 поразок і одна нічия), але чому ж не спробувати це зробити в 16–му?!

Коліна в наших не трусилися, страху в очах не було — та й загалом вони трималися стійко. Про атаку думати переважно взагалі не доводилося, але захищалися доволі впевнено, хоча й заробили протягом стартової п’ятихвилинки аж три командних фоли.

Проте під завісу першого тайму ми таки пропустили той триклятий гол, який виявився єдиним і визначальним у матчі. Тарас Королишин трішечки не встиг заблокувати дальній удар з лівого флангу іспанського бороданя Поли. А наш воротар Євген Іваняк, який і до того, і після не раз рятував збірну, в конкретному епізоді (не бачачи добре момент удару) таки не виручив — м’яч зрадницькою дугою влетів у дальню «дев’ятку» воріт збірної України…

У другому таймі наші вимушено спробували діяти сміливіше та агресивніше. Вже на екваторі другої половини зустрічі Іваняк вперше залишив майданчик, а Петро Шотурма побіг в атаку п’ятим польовим. Та наддосвідчені іспанці вміло «гасили» наші наступальні пориви.

Загалом продемонстрована суперником гра може й не вражала видовищністю, але статистика безжальна саме щодо «синьо–жовтих» (точніше, «синіх») — вони нас «перебили» за ударами загалом 33—12, а за ударами в площину воріт 13—3…

На п’ятому поспіль футзальному Євро збірна України завершує свої виступи у чвертьфіналі (2010, 2012, 2014, 2016, а тепер ще й 2018 роки). Якась просто–таки «зачарована стадія», яку не може здолати вже ціле покоління гравців!

До речі, у фіналі турніру ми — дуже ймовірно — можемо побачити обох «кривдників» збірної України — Португалію та Іспанію.

 

 За воротами

Олександр КОСЕНКО, головний тренер збірної України з футзалу:

«Гра виявилася дійсно напруженою. Все вирішив один гол. Ми не поступилися супернику за такими показниками, як самовіддача та боротьба. Однак, повторюся, нам треба покращувати індивідуальну та командну роботу з м’ячем, а також швидкість під час прийняття рішень. Всі ці показники треба поліпшувати. Без них важко здолати такі команди, як Португалія та Іспанія. Суперник показав, над чим нам треба працювати. Будемо покращувати ці компоненти у майбутньому. Вітаю збірну Іспанії з виходом до півфіналу».

Результати усіх чверть­фіналів футзального Євро–2018:

Сербія — Казахстан — 1:3; Словенія — Росія — 0:2; Португалія — Азербайджан — 8:1 (підсилена натуралізованими бразильцями збірна прикаспійської країни мала необережність розізлити «європейських бразильців» голом на першій хвилині); Україна — Іспанія — 0:1.

Уже сьогодні, 8 лютого, у півфіналах гратимуть:

Росія — Португалія (18.50, «Футбол 1»);

Казахстан — Іспанія (21.50, «Футбол 2»).

Післязавтра, 10 лютого, відбудуться фінальний поєдинок (21.30, «Футбол 2») та матч за третє місце (18.55, «Футбол 1»).