Наші відповіли полякам не в стилі «сам дурень»

Щоправда, у польському документі, який називається «Закон про Інститут національної пам’яті», не згадуються ні Бандера, ні бандерівці. Там ідеться про усіх «українських націоналістів». Передбачено кримінальну відповідальність щодо тих, хто буде заперечувати їхню (націоналістів) участь у злочинах. Також законом встановлюються штрафи і терміни до 3 років позбавлення волі за публічні висловлювання про причетність поляків до Голокосту за часів Другої світової. Цей пункт, до речі, викликав обурення не тільки в Ізраїлі, а й у США.

Що ж відповіла Верховна Рада? У своїй постанові вона вказала Польщі на упереджене та антиісторичне визначення поняття «злочини українських націоналістів», що «відкриває шлях до маніпуляцій і посилення антиукра­їнських тенденцій у польському суспільстві». Справді, під злочин за бажання можна записати, що заманеться і кого заманеться. Фактично усіх українців, які взяли зброю до рук, виборюючи незалежність, а не тільки, наприклад, конкретних винуватців епізодів Волинської трагедії. Та ще й чомусь поляки бачать злочинців лише з одного боку! (До речі, у польському законі українські етнічні землі Галичини називаються «Східною Малопольщею», в чому дехто вбачає територіальні претензії).

Українські депутати також нагадали, що виграє від «розпалювання конфліктів між традиційно дружніми українським і польським народами» спільний ворог обох держав — російський агресор та окупант.

Тому Верховна Рада справедливо наголошує на необхідності збереження і передачі наступним поколінням «правди про дійсні, а не вирвані із загального контексту причини», які призвели до кровопролиття між народами в роки Другої світової війни та в інші періоди нашої історії. Українські депутати також нагадали, що виграє від «розпалювання конфліктів між традиційно дружніми українським і польським народами» спільний ворог обох держав — російський агресор та окупант.

І ще одне вагоме зауваження Ради: «Найбільшу тривогу викликає той факт, що розгортання антиукраїнських настроїв та створення атмосфери тиску і залякування здатні безпосередньо вплинути на права і свободи майже мільйона українців, які сьогодні є трудовими мігрантами на території Польщі і працюють задля її економічного зростання у тому числі». На жаль, польський президент Анжей Дуда не наклав вето на закон, до чого його закликали українські депутати (хоча, відверто кажучи, на це було мало сподівань), а в той же день підписав його.

Загалом український парламент вчинив правильно, по–перше, тому що оперативно прореагував на резонансне рішення Варшави. А по–друге, що не відповів у стилі «сам дурень», тобто не прийняв аналогічний, дзеркальний закон про польські злочини, а аргументовано висловив своє бачення. Словом, настала черга Україні проявити мудрість. І вона це зробила.

Василь РОГУЦЬКИЙ.