З Вірністю стрілася Вірність

Зустрілися вперше й востаннє…

Рука доторкнулась руки —

I тіло волає повстанням,

Як води стрімкої ріки.

 

Слова десь поділись… Мов варта…

Губ губи шукають без слів…

I тільки сердець дивна мантра

Видзвонює з двох берегів.

 

Буває так тільки у вірші…

Щоб пахнули губи, мов вишні…

Iз Вірністю стрілася Вірність,

Й впинили задуману Вічність.

 

Буває так тільки у вірші…

I вишні й слова всі довірчі…

I правда про вірне кохання,

I слізка, що котиться в рання…

Сергій ЦЮРИЦЬ, м. Луцьк.