Після зйомок фільму сміття лежить уже майже рік…
Доброго дня, шановна редакціє! Я вже зверталася до вас із повідомленням про забруднену територію після зйомок стрічки «Пофарбоване пташеня» у селі Сваловичі Любешівського району. Цей лист ви опублікували торік у «Волині-новій» за 29 липня
Після цього, дізнавшись, що нічого не змінилося, скористалась інформацією зі статті Катерини Зубчук про зйомки фільму з приводу того, що Державне агентство України з питань кіно частково профінансувало ці зйомки з держбюджету (10 мільйонів гривень) і надіслала листа безпосередньо цьому відомству, поцікавившись: «Чи є у контракті, укладеному з компанією «Директорія кіно», пункт про те, чия сторона (чеська чи українська) має слідкувати за прибиранням тих місць, де відбуваються зйомки? Якщо є і це українська сторона, то підкажіть, будь ласка, хто конкретно призначений відповідальним за прибирання знімальних майданчиків (Хоцунська сільська рада, Любешівська селищна рада чи Любешівська районна рада)?»
Але й досі представники Агентства не відповіли на мій лист, а сміття у селі Сваловичі не прибране. На підтвердження цього надсилаю вам фото, зроблене 8 січня цього року там, де знімали сцену горіння хати.
Село Сваловичі розташоване на території Національного парку, що вважається одним з незайманих просторів української природи.
Влітку та восени 2017 року я неоднарозово намагалася додзвонитися в Хоцунську сільську раду для того, щоб у сільського голови безпосередньо дізнатися про ситуацію із сміттям у Сваловичах. Але за вказаним на офіційному сайті номером (+38 03362) 9–71–18 ніхто не відповідає.
І наостанок. У своїй статті «І жителі Сваловичів разом із зірками Голлівуда стали акторами фільму» (від 06.04.2017 р.) журналістка Катерина Зубчук, зокрема, запропонувала: «До речі, у пустелі Тунісу, де було знято понад 150 голлівудських фільмів, декорації стрічки «Зіркові війни» її творці залишили як «замануху» для туристів. Може б, і цей спалений хутір, що став «героєм» міжнародного фільму, якось законсервувати і зберегти? Ваблять Сваловичі старовинною архітектурою, неповторною природою і самобутніми людьми — нехай би була ще й така фішка». На жаль, маємо не «фішку», а просто сміття, яке зосталося після того, як хтось розібрав залишки спаленого хутора.
Хочу нагадати, що село Сваловичі розташоване на території Національного природного парку «Прип’ять–Стохід», що вважається одним з незайманих просторів української природи, який варто зберігати та охороняти, поки ми його не втратили.
Лідія ЛЯШЕНКО, м. Київ.
