Нутрії полюбляють ряску й очерет

Колись напівводяних гризунів утримували значно більше господарів, аніж тепер. Можливо, тому сприяла мода на шапки з нутрії. Але й нині є хазяї, які із задоволенням розводять цих тварин. Пенсіонер–залізничник Леонтій Пунда займається цією справою багато літ.

 …На його обійсті заходимо у хлів, де розміщені кілька кліток.

Нутрії кращі за кролів. Вуханів я теж утримував раніше. А тепер напасть по них ходить: щеплення треба робити і доглядатися до них. Нутрії цього не бояться.

— Тут у мене молодняк віком два місяці, — ​Леонтій Дмитрович відчиняє дверцята «хатки», де метушаться невеликі, наче щурики, тваринки. — ​В іншій уже більші: тим п’ять місяців. Поруч — ​«мій хлопець», самець. А нижче — ​кітна самка.

На одній клітці помічаю записи. Це господар відмічає дату злучки, дату ймовірного та фактичного щеніння, кількість цуценят у пометі, скільки з них самок та самців. Час від часу Леонтій Дмитрович докуповує нутрій, аби поміняти кров.

Годує своїх підопічних кашею з картоплі, лушпайок та дерті, яку запарює окропом. Дорослій особині за раз дає жменю такого корму, тобто

80–100 грамів. Окрім каші, підгодовує кукурудзяними качанами. Гризуни з’їдають увесь качан, тільки осердя залишається. Із соковитих кормів нутрії чудово поїдають топінамбур та моркву. А ще господар привозить для них рослини, що ростуть у воді: очерет, лепеху та ряску. Останню згодовує не лише сирою, але й запарює в кашу. У рясці багато вітамінів і мало клітковини, а це дуже важливо. Цю непримітну водяну рослину Леонтій Дмитрович навіть сушить на зиму: висипає на подвір’ї на клейонку дрібну зелень – і через кілька днів вона вже схожа на тирсу.

Хазяїн вважає, що нутрії можуть обходитися без водних процедур. У цьому переконався на власному досвіді. Варто лише давати їм доволі сіна, і тоді тварини вичісуються об нього. І справді, його підопічні мають чудовий вигляд, наче щойно з водойми.

— Нутрії кращі за кролів. Вуханів я теж утримував раніше. А тепер напасть по них ходить: щеплення треба робити і доглядатися до них. Нутрії цього не бояться. Та й їхнє м’ясо смачніше, і шкурка теж в ціні. За одну дають 45–50 гривень, а кролячі беруть лише по 10, — ​перелічує переваги своїх утриманців Леонтій Пунда. — ​Крім того, нутрію можна бити цілий рік, а літнє хутро кроля — ​нікудишнє. Тож на вуханів би їх не поміняв.