Мощі святого Валентина зберігалися в Берестечку?
14 лютого 270 року помер святий, якого вважають заступником закоханих
Святим Валентином називали кількох ранньохристиянських мучеників. Про одного з них є згадки, що римський єпископ відмовився зректися Христа перед імператором Клавдієм, за що йому 14 лютого 270 року відрубали голову. Легенди про нього почали поширюватися у Франції та Англії ще в ранньому Середньовіччі. В одній із них йдеться, що імператор Клавдій заборонив воїнам одружуватися, аби не відволікалися від служби. Валентин нібито таємно вінчав молодят, за що його й ув’язнили.
Проте у католицькій церкві цього святого вважають покровителем не закоханих, а людей, які страждають на нервові захворювання. Валентина часто зображають в одязі священика, котрий зцілює юнака від епілепсії.
Одним з не до кінця з’ясованих питань щодо покровителя закоханих є місце, де зберігаються його мощі. На це претендують чимало відомих храмів, у тому числі й українські. У церкві Різдва Пресвятої Богородиці в місті Самборі зберігаються фрагмент черепа та декілька кісток святого. Його мощі є й у храмі Різдва Пресвятої Богородиці у Мукачеві.
Святого також вважають покровителем людей, які страждають на нервові захворювання.
Російський письменник Ісаак Бабель, який служив у Першій кінній армії під командуванням Будьонного, писав про те, що мощі святого Валентина були й у Берестечку, але червоні їх знищили. «А наступного ранку Біда гуляв. Він розбив у костелі раку (скриню для зберігання мощей) святого Валентина і намагався грати на органі… Спочатку я не помітив слідів руйнувань у храмі, або вони здалися мені невеликими. Була зламана тільки рака святого Валентина. Шматки зітлілої вати валялися під нею та сміховинні кості святого, більше схожі на кістки курки», — пише Бабель у своєму збірнику «Кінармія».
Тарас СТЕПАНЮК
