Сьогодні - Стрітення Господнє: що треба знати про свято
Відзначають його в пам'ять про те, як Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження
Як пояснює Вікіпедія, 2 (15) лютого відбувається Стрітення — зима зустрічається з весною. Період від Стрітення (зустрічі зими з весною) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства.
Освячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати.
У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають стрітенськими, або у інших звичаях «громичними», бо їх ставили перед образами під час грози, щоб захистити людей і худобу від блискавки.
Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір'ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від бурелому чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку — «щоби весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив». Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громиця».
В давнину вважали, що «Як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів», а якщо на Стрітення є відлига, то знову треба чекати на холоди і пізню осінь.
Запалювали громничну свічку у таких випадках:
- коли над оселею гуляє страшна негода
- коли виникали труднощі при пологах
- коли у селі пожежа, або катаклізм
- коли людину схопить «чорна хвороба» (епілепсія)
- як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.
Також у цей день святять воду. Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води, за повір'ями — така вода цілюща і лікує від багатьох напастей:
- лікує рани і внутрішні захворювання
- рятує від «злого ока», відьми, вовкулака, від «пристріту»
- нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом
- пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону
- а господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовисько
- окроплювали стайні та обори від відьом, щоб «не виссали з корови молока»
Побутові традиції
У дохристиянських звичаях цей час Стрітення (Стрічення) здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».
Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет:
- ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл;
- вітер — погана ознака;
- відлига — чекай пізньої весни;
- як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще стужі (як нап'ється півень води, то набереться господар біди).
У церквах цього дня святять воду і свічки. Такі свічки називають стрітенськими, або у інших звичаях «громичними», бо їх ставили перед образами під час грози, щоб захистити людей і худобу від блискавки.
Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють «громичну» свічку — «щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз дерева не побив». Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громиця».
Освячену цього дня у церкві воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей у найвідповідальніші моменти життя.
