«Великою людиною є не той, хто бачить ангелів, а той, хто бачить свої гріхи»

Календарна зима наближається до завершення. В атмосфері – запах пробудження і прагнення змін. Є нагода змінитися – настав Великий піст.

«Ми силуємо, переборюємо себе для того, щоб побачити гріхи, які ховаються глибоко всередині. Коли беремося постувати, гріхи самі починають буквально вилазити з нас. Оголюються наші нерви, емоції, ми дратуємося з того, на що раніше, можливо, й уваги не звертали. Це піст дає свої плоди. А великою людиною є не той, хто бачить ангелів, а той, хто бачить свої гріхи», – каже отець Сергій Ющик (перший проректор Київської духовної академії і семінарії УПЦ МП). Тож дай, Боже, нам сили у боротьбі!

Художник без імені малює почуття

 Серед засилля авангардизму й абстракціонізму глядачеві без підготовки важко побачити якийсь сенс, але трапляються в сучасному живописі й доволі доступні й душевні речі

Леонід ОЛІЙНИК

На підлозі лежить дівчина, зі спини якої випали дві «пальчикові» батарейки; груди хлопчика пронизані ланцюгами, на яких висить замок; дитина тримає за руки батьків, а вони, мов піщані, розвіюються вітром... Такі сюжети зображає на своїх картинах японський художник, про якого майже нічого не відомо. Підписується він в інтернеті ніком avogado6. А на його сторінці в соцмережі Twitter замість фото розміщений портрет італійського вченого Амедео Авогадро. Саме тому напрошується висновок, що митець захоплюється хімією. Це видно і з його робіт. На одній – «світло» крапає на людину, яка сидить у лійці, і просочується крізь неї, перетворюючись на «темряву» (на фото). Ці малюнки переглянули мільйони людей у «всесвітній павутині», а їхній автор і далі асоціюється лише з незрозумілим словом із семи букв і маленької цифри.

Став директором у 25!

«Завтра святкує 60-літній ювілей відданий своїй справі керівник Шклинської школи 1985–2011 років, педагог від Бога, Іван Миколайович Данилюк», – пишуть учителі зі Шклиня. Розпочинав Іван Миколайович педагогічну діяльність вихователем Любешівського СПТУ, викладав трудове навчання у школі села Брани на Горохівщині. А коли у 25 років отримав пропозицію стати директором у Лобачівці, то сміливо, без вагань узявся й за цю відповідальну справу. 36 літ учительської праці промайнули, як мить, та ще й досі педагог учить школярів пов’язувати теорію із життям, заохочує пошуки і відкриття, та й просто вміє організувати і здружити дітей. Тепло відгукуються про Івана Миколайовича учні й батьки, з повагою говорять колеги: «Він буває різним: урівноваженим і емоційним, вдумливим і веселим, але завжди – щирим, привітним, доброзичливим. Постійно у вирі шкільних справ, у полоні бажання служити дітям. Лірична душа, щире серце, сповнене любові до життя».

Як Вам, тепло від таких слів, правда ж, Учителю?

Залізничний сервіс: міняють валюту, не виходячи з поїзда

Кость ГАРБАРЧУК

– Рублі, долари, євро, – вагоном швидкого потяга Москва–Ковель іде валютний міняйло. Таку картину довелося спостерігати минулої неділі, коли їхав із Коростеня на Волинь. За годину наполегливий чоловік двічі обійшов усі вагони. Поцікавився в нього, чи можна обміняти польські злоті.

– Звичайно, хоч фунти стерлінгів, – з посмішкою та ввічливо відповів валютник, який одразу перейшов на українську мову.

Я ще й подумав, яка у нас турботлива Укрзалізниця, як піклується про своїх пасажирів. Сервіс прямо у вагоні. Але це ще не все. У Новограді-Волинському з величезними торбами зайшли дві жіночки. Вони голосно рекламували свій товар і жваво торгували постільною білизною, рушниками та скатертинами виробництва Житомирського льонокомбінату. А ціни значно нижчі за базарні. Пасажири залюбки купували якісні набори підодіяльників, наволочок та простирадл. За ними пішли глухонімі продавці ікон та календарів, котрі розкладали свою продукцію з картонними табличками, де зазначена ціна. Так що їхати було зовсім не нудно. Звичайно, стало б веселіше, якби у вагон зайшов циганський квартет із гітарою та гармошкою.

ПРИВІТАЙТЕ ІМЕНИННИКІВ:

20 – Парфеній, Лука, Петро, Георгій, Юрій.

21 – Сава, Захар, Федір, Степан, Прохор, Макар, Никифор, Полікарп.

«Перукарів не існує!»

Один чоловік прийшов у перукарню. Мова повелася про Бога.

– Що б ви мені не говорили, а я не вірю, що Бог є, – каже перукар. – Досить вийти на вулицю, щоб у цьому переконатися. От звідки стільки хворих, безпритульних? Якби Він дійсно існував, не було б ні страждань, ні болю.

Майстер закінчив роботу, і клієнт щедро розплатився, а вже на вулиці побачив зарослого і неголеного чоловіка. Тоді він повернувся назад і, вказуючи на бродягу, сказав:

– Перукарів не існує! Інакше не було б зарослих і неголених людей, як он той чоловік на вулиці.

– Ну, дорогенький, справа ж не в перукареві. Просто люди самі до мене не приходять.

– І я про те ж: Бог є. Просто люди не шукають Його і не приходять до Нього. Ось чому в світі так багато болю і страждань.

Бард запрошує на «Реабілітацію»

 Поет, автор-виконавець власних пісень, волонтер із псевдо Бард Микола Більшевич запрошує на творчий вечір «Реабілітація» до Палацу культури Луцька 23 лютого о 18.00. Вхід вільний. Без квітів.

На Луки спостерігайте за сонцем і хмарами

Сьогодні вшановують преподобного Луку Елладського. У давнину цього дня пекли пиріжки з цибулею, а погоду визначали за сонцем і хмарами. Якщо сонце «заходить червоно» — літо буде холодним, якщо хмари високо — на сприятливу погоду. А за прогнозом чергового синоптика Волинського обласного гідрометеоцентру Лесі Пасічник, сьогодні — малохмарно, без опадів, на дорогах ожеледиця. Вітер південно–східний, 3—8 метрів за секунду. Температура повітря по області — від нуля до 5, у Луцьку — 1—3 градусів морозу. 21–го — мінлива хмарність, без істотних опадів, на дорогах подекуди ожеледиця. Вітер східний, 5—10 метрів за секунду. Температура повітря вночі — 6—11, вдень — 1—6 градусів морозу. На Рівненщині сьогодні — малохмарно, 2–11, 21-го – 2–7 градусів морозу. За багаторічними спостереженнями, найтепліше 20 лютого було 2015 року — плюс 8, найхолодніше — 1954–го — мінус 26 градусів.