Чи заберуть у ліцею бандури?
Рівненський обласний ліцей, один із найпотужніших навчальних закладів у краї, до вересня реорганізують: він втратить статус інтернату і стане науковим. А заодно, як стверджують обласні посадовці, тут не буде так званої «школи кобзариків» — класів художньо–естетичного напрямку, де дітей 5—9 класів навчають гри на бандурі
Новий закон про освіту зобов’язує відмовитися від інтернатних закладів для дітей. Втім, втрата статусу Рівненським обласним ліцеєм–інтернатом мало кого хвилює. Тут навчаються не тільки школярі із соціально не захищених верств населення, радше навпаки — установа стала «елітною». Невдоволені змінами наразі тільки батьки «кобзариків» — близько 70 учнів навчаються у художньо–естетичних класах «Кобзарство» при ліцеї. Таких шкіл в Україні є дві, і новий закон про освіту вимагає, аби ці заклади були відділені від наукових.
За словами заступника начальника обласного управління освіти Олега Пекарського, наразі доля «кобзариків» не вирішена. Розглядають три варіанти, зокрема переведення класів до Олександрії, де створять заклад мистецького напряму, щоб навчати там і гри на бандурі, і ліплення з глини, й інших українських народних мистецтв.
— Також надіслали лист до Міносвіти з проханням роз’яснити закон і як виняток дозволити функціонування при обласному ліцеї класів художньо–естетичного спрямування, — додає пан Пекарський. — Відповіді ще не маємо. Просили також долучитися міську владу Рівного, аби вона запропонувала відкриття класів при котрійсь зі своїх шкіл. Нам надіслали пропозицію зробити такі при ПДМ, але це позашкільна освіта, а батьки учнів, які навчаються на «Кобзарстві», хочуть, щоб їхні чада ходили до школи з художнім нахилом.
Обурені батьки зазначають, що рівненська обласна влада хоче просто заповнити олександрійську школу, яку реорганізували з інтернату і яка не має на сьогодні достатньо
учнів.
Батьки «кобзариків» звернулися до голови Рівненської ОДА з проханням зберегти їхню школу при обласному ліцеї. Журналістам розповідають, що закон має поліпшувати умови навчання, а не погіршувати. А кращих, ніж тут, годі й шукати: є обладнання, підручники, інструменти, хороші викладачі. Бо ж класи кобзарства діють ще з 2006 року. Батьки просять принаймні дати змогу довчитися їхнім дітям, а тоді робити реорганізацію.
Директор ліцею Наталія Сосюк підтримує цю позицію і хоче, аби класи й надалі функціонували. Але остаточне рішення – за обласною радою.
Однак не всі депутати поділяють думку батьків. Так, зазначають, «школа кобзариків» — це лише трамплін для вступу до обласного ліцею, в який на конкурсній основі набирають учнів з восьмого класу. «Кобзарики» ж фактично вчаться на його базі, але з п’ятого класу. Освоюють ту ж програму, що і ровесники інших престижних шкіл Рівного, єдине — мають уроки бандури наприкінці дня і отримують за них оцінки у табель.
Деяких дітей батьки вже забрали з «Кобзарства», коли почули про плани перевести школу до Олександрії. Мовляв, довозити їх щодня за місто буде дорого, а тим, хто живе у селах, — ще й незручно. Залишати ж жити у гуртожитках в Олександрії не хочуть: по–перше, ті ще малі і негоже їх відривати від дому, по–друге, наполягають, їхнім духовним підліткам навчатися поруч із вихованцями олександрійського інтернату, яких називають дітьми вулиці, буде важко.
Окрім того, обурені батьки зазначають, що рівненська обласна влада хоче просто заповнити олександрійську школу, яку реорганізували з інтернату і яка не має достатньо учнів. А ідею перенести з обласного ліцею «Кобзарство» називають чи не спробою знищити українську традиційну культуру, якої, наголошують, у нинішньому світі IT–технологій стає все менше. Мовляв, до Олександрії у школу кобзарства дітей набрати не зможуть.
Левко ЗАБРІДНИЙ.
