Вони дивляться з темних небес… Невже нам не соромно?

 Павло МАРЧУК,
учасник Революції гідності (с. Дерно Ківерцівського району):
— До цих проблем потрібно підходити системно. Як говориться, один у полі не воїн. Якщо ми хочемо подолати корупцію, для початку потрібно створити організацію чи об’єднання (кому як подобається), увійти в парламент, сформувати більшість і тоді вирішувати проблеми. Бо від того, що обурюємося та засуджуємо, нічого не міняється. На Майдан ми вийшли через різні причини, в тому числі через корупцію та щоб відстояти верховенство права. Але після розстрілу людей стало важливим лише одне — ​незалежність України. Маємо це усвідомлювати. Ці зміни повинен відчути кожен із нас і бути чесним перед самим собою.

 Володимир ЦИБУЛЬСЬКИЙ,
генеральний директор АТ «СКФ Україна», голова правління Волинського обласного об’єднання організацій роботодавців 
(м. Луцьк):
— Засуджую однозначно і одних, і других. Я завжди був категорично проти виплати зарплат нелегально. Після Майдану це несприйняття загострилося у рази. Проти таких негативних проявів, на мою думку, повинні боротися не лише правоохоронці, а й суспільство. Тому поки в громадян не з’явиться абсолютна відраза до тих же зарплат «у конвертах», не зникне бажання нести й брати хабарі, доти ми не викорінимо того, що нашу країну веде в нікуди. На жаль, багато людей таких дій нібито не схвалюють, а насправді чинять по-іншому, і їх не мучить совість. Вони не думають, що прийде пенсійний вік — ​і від того, з якої суми платили страхові внески, залежатиме розмір пенсії. Тому відповідні органи мають кваліфіковано працювати: якщо зафіксували якісь факти, то мусять надати доказову базу, а не лише говорити порожні гасла. Незаконні дії повинні каратися, і це треба всім усвідомити.

Роман РОМАНЮК,
директор Волинського обласного центру зайнятості (м. Луцьк):
— Я проти такого явища, як зарплата «у конверті». Вважаю його паразитуванням. Це повинні розуміти і роботодавці, і наймані працівники, які отримують такі гроші. Робітники мають усвідомлювати, що офіційна зарплата — ​це їхній соціальний захист. Так є у розвинутих державах. Поволі відходимо від нелегальних виплат і ми в Україні. Уряд і Президент роблять багато для цього. Прийнято чимало важливих законів, щоб розвивалася економіка і люди офіційно отримували зароблене.
Болюча також проблема хабарів. Значні кроки для подолання цього негативного явища роблять у державі. Це видно зі звітів Генерального прокурора. Нечистих на руку чиновників у нас виявляють десятками на різних рівнях влади. Але викоренити хабарництво нелегко. Воно стало системою, яка сформувалася у складний пострадянський період. Подолати його можна, якщо самим не давати і не брати хабарів, оприлюднювати кожен факт підкупу.

 Микола СУШИК,
голова Любомльської районної ради 
(м. Любомль):
— Українців роками привчали: щоб вирішити якесь питання на свою користь, треба віддячити. І законодавство сприяло корупціонерам, їм вдавалося уникати покарання. Та й зараз сприяє. Чимало високопосадовців, яких спіймали на хабарах, поновилися на посадах. Люди, які прийшли до влади із гаслами боротьби з корупцією, швидко забули про них. А тепер самі дають і беруть хабарі.
Негативне явище і «чорні зарплати». Роботодавці платять їх, щоб оптимізувати витрати і отримати більше прибутку. Від цього страждають Пенсійний фонд, місцевий бюджет і самі працівники, бо коли вийдуть на заслужений відпочинок, не отримають пенсію, яку могли б мати. Малий бізнес не завжди показує реальну зарплату, боїться, що після підвищення «мінімалки» і сплати усіх податків не зможе працювати, розориться. А влада цього не розуміє, створює сприятливі умови для крупного капіталу. Щоб малий бізнес не приховував зарплату і розвивався, має бути діалог між державою і підприємцями та нормальна законодавча база.

 Людмила КИРДА,
депутат Волинської обласної ради 
(смт Маневичі):
— Після революційних подій усі сподівалися, що зміниться податкове законодавство і підприємці отримають стимул працювати прозоро. Саме держава повинна створити умови, аби отримувати «чорну зарплату» було невигідно. Після стількох смертей вірилося: далі все має бути справедливіше і чесніше. Керівники призначатимуться за професійними якостями, а не завдяки «чемоданам» із грішми, що везуться до столиці… Молоді хлопці віддали життя, не задумуючись, а Україна не змінилася. Тому люди й озлоблюються. Щоденно з фронту приходять страшні звістки. Коли перестануть гинути наші діти? Чиновники, не соромлячись, показують, скільки потратили на Мальдівах, а пенсіонер на тисячу гривень ледве кінці з кінцями зводить. Якби влада не створювала таких замкнутих кіл, не було би й цих ганебних явищ.

 В’ячеслав ПОЛІЩУК,
рожищенський міський голова 
(м. Рожище):
— У мене негативне ставлення до таких людей. Справді, після перемоги Революції гідності та пролитої на Майдані крові Героїв Небесної сотні українці щиро повірили: нарешті розпочнуться позитивні зміни, яких ми чекали 23 роки. Але вони в першу чергу мають відбутися в серцях та душах громадян. Якщо хочеш жити краще, не давай хабарів, вимагай офіційної заробітної плати. Розпочни з себе — ​тоді буде результат.

 Любомир ВАЛІХНОВСЬКИЙ,
завідувач хірургічного відділення Турійської районної лікарні, заслужений лікар України 
(смт Турійськ):
— Мені як синові священика не хочеться у перші дні посту нікого засуджувати. Але висловлю свою думку: порядок у цих питаннях можновладці повинні наводити, починаючи з себе. У нас і у Верховній Раді, і у багатьох керівних кріслах — ​власники величезних статків. Через підставних осіб вони і далі керують своїми бізнесами, вибудовують корупційні схеми, лобіюють вигідні для себе закони і виводять капітали в офшори. А боротьбу з тіньовими схемами і хабарництвом силові структури в Україні зводять до рівня голів сільрад чи дрібних підприємців. І я не можу засуджувати бідних людей, які отримують зарплати «в конверті», бо їх до цього змушує безвихідь. От зараз готую до операції пацієнтку, яка зовсім не має грошей на медикаменти. Мушу сам знайти все необхідне, бо ж потрібно людину рятувати. Такі реалії життя.

Володимир ДЕЙНА,
підприємець, депутат Волинської обласної ради 
(м. Луцьк):
— Я негативно ставлюся до такого явища, але для того, щоб викорінити хабарництво, потрібно працювати над підвищенням добробуту громадян. Кожен фахівець у своїй галузі повинен отримувати гідну заробітну плату. Чому бере хабар викладач чи лікар? Бо вважає, що йому не доплачують. У нас з’явилася ще одна серйозна проблема — ​масова трудова міграція в європейські країни через дуже велику різницю у зарплаті. За ту ж роботу у сусідній Польщі працівник отримує більшу в рази оплату.

 Олена ГОЛЬОНКО,
сільський голова (с. Велике Вербче Сарненського району Рівненської області):
— Через це в нас і немає нормальної держави, бо не виконують законів насамперед ті, хто їх приймає. Перші хабарники в Україні — ​наші депутати. Усім відомо, як ухвалюються важливі законопроекти. А звичайні громадяни від злиденного життя масово виїжджають на заробітки за кордон. Хто має силу та здоров’я — ​втікає, бо не бачить ніякої перспективи для себе в нинішній Україні.

 Богдан БАДЗЮНЬ,
директор ПП «БОШ Авто Сервіс «Формула», депутат Нововолинської міської ради 
(м. Нововолинськ):
— Звичайно, засуджую. Але є ще, як кажуть, інший бік медалі. Аби позбутися зарплат «у конвертах» або хабарів, має бути нормальна податкова система. Для прикладу можна взяти хоч би Південну Корею або Сінгапур, де платиться єдиний податок — ​з обороту — ​у сумі 3,5 відсотка. Гроші йдуть через банк, усе чітко й прозоро. Таким чином вони уникають тіньових оборудок. Вважаю, що навести порядок у цій сфері реально і в нашій країні. Для цього потрібно те, що ми називаємо політичною волею. Але першочергово слід побороти корупцію, зробити справедливі суди, а тоді вже вибудовувати стратегію подальших дій.

 Ігор ЛАПІН,
народний депутат України (м. Луцьк):
— Якщо говорити про тих, хто погоджується отримувати «чорну зарплату», то вони, перш за все, ставлять хрест на власному пенсійному забезпеченні. Потім будуть плакати, що маленька пенсія. Зарплати «у конвертах» — ​неправильно не лише щодо держави, а й щодо самого себе. Явище хабарництва породжене бюрократією, яка забезпечує себе за рахунок створення перешкод. Я засуджую хабарників, бо вони підривають державні інституції та їхній моральний авторитет. Але хабародавець — ​такий самий злочинець.

 Михайло САВЧАК,
голова Волинської обласної організації Національної спілки журналістів України (м. Луцьк):
— Однозначно. У жодній державі цивілізованого світу нема такого поняття, як зарплата «у конверті» або, як ми її називаємо, «чорна зарплата». А ось, на жаль, у пострадянських країнах ця тіньова система існує. Вважаю, кожна людина достойна гідного офіційного розрахунку за свою працю, аби утримувати сім’ю і, врешті-решт, — ​державні установи, які фінансуються з наших податків. І «чорні зарплати», до речі, одержують не лише, як ми кажемо, прості люди, а й ті, які в рейтингу на високих щаблях.

Саме держава повинна створити умови, аби отримувати «чорну зарплату» було невигідно.

Ну, а хабар — ​це кримінальне діяння, і йому слід давати відповідну оцінку згідно з законом. Тут і моралізувати не доводиться. Знову ж таки, це тільки у пострадянських державах збереглися ці незрозумілі, м’яко кажучи, а насправді злочинні стосунки між людиною і державою, людиною і роботодавцем, чиновниками різних рангів, коли «не помажеш — ​не поїдеш».

Алла ОПЕЙДА,
заслужена артистка України (м. Луцьк):
— Заробітна плата людини має бути легальною, але навіть після Революції гідності нічого не змінилося, а то й погіршилося. Працюєш за двох, а за законом не можеш отримати дві ставки, лише півтори. А хтось може й не особливо напружуватися, а отримати «в конверті» без вирахувань. Звичайно, на пенсії це позначиться, але тепер люди на неї не зважають і живуть одним днем. У бюджетній сфері освіти й культури вище планки не стрибнеш, хоч би й працював на 200%. Тому люди масово їдуть за кордон, шукають гідної оплати. А хтось же має робити Україну кращою? Тому ми тут.

 Валерій ДІБРОВА,
керівник ТОВ «П’ятидні», депутат обласної ради (с. П’ятидні Володимир-Волинського району):
— Це складне питання. Відповісти «ні» — ​неправильно, сказати «так» — ​значить, засуджую всіх нас. Корупція пронизала все — ​від верхів до низів. Будь-який хабар ми засуджуємо, але живемо у тому суспільстві, яке є. На жаль, після Революції гідності це явище не викорінене. Одним днем тут не обійдешся, потрібні системні зусилля. Не лише правоохоронних органів, але й роз’яснювальна робота серед людей. Корупція є у багатьох державах, але у нас вона просто зашкалює. Щодо зарплат «у конвертах» — ​вони поступово зменшуються, більшають офіційні виплати. Я проти «чорних зарплат», і податки мають платити всі.

 Андрій ЛИНДЮК,
голова Маневицької райдерж­адміністрації 
(смт Маневичі):
— Після того, як люди на Майдані загинули за європейське життя та цінності, цього робити не слід. Це не по совісті. Тим більше, враховуючи, що європейські стандарти передбачають і відповідні моральні якості. Коли ми говоримо про краще життя, то уявляємо рівні дороги, якісну медицину, освіту. Але найважливішим є усвідомлення того, що маємо керуватися законом державним і Божим. Той, хто за таким принципом живе, не може отримувати неофіційних доходів. І зовсім не важливо, даєш ти хабарі чи отримуєш заробітну плату «у конвертах» — ​це те ж саме порушення. Бо особлива відповідальність наступила після того, як загинули люди. І кожен, хто отримує «чорну» зарплату або дає хабарі, має відчути провину перед загиблими Героями. Але ми над цим не завжди задумуємось. А потім знову нарікаємо і шукаємо крайнього. А крайніми є всі ми.

 Руслан ХОМИЧ,
голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині (с. Кроватка Рожищенського району):
— Як людина я засуджую такі явища. А як роботодавець хочу запитати: чи в мене хтось поцікавився, в яких умовах працюю? Був випадок, коли мій тракторист їхав із трьома причепами, хоча дозволено тільки з двома. Я розумію, він винен, але їхав забутими дорогами, де рейсові автобуси не ходять, віз капусту зі швидкістю 6 кілометрів на годину. І все одно його зупинили. Хлопець мав у кишені 100 гривень і 20 копійок. То 100 гривень забрали, а копійки йому лишили. Нинішня поліція вимагає хабарі нахабніше за своїх «папєрєдніков». Я проти хабарів, але влада часто ставить людей у такі умови, коли просто немає вибору.

 Галина КАЖАН,
заслужена артистка України (м. Луцьк):
— Дуже сумніваюся, що наші олігархи можуть змінитися не на свою користь. Крові багато й тепер, і це на совісті тих, хто мав припинити АТО за місяць. Ми не маємо талановитих полководців і політиків, лише сіру бездарність. Перед відеокамерами у них губи трусяться, наче їм по-справжньому шкода Героїв, їхніх матерів. Та дітей жодного очільника не було на Майдані, як немає і зараз на війні, то як їм може бути шкода? Ця глибока рана кровитиме простому люду повік, а юди будуть реготати. Якби була невигідна ця війна, владці б її припинили, а так вони на ній заробляють гроші. Немає кіборгів у нашій політиці, як казав Вакарчук. Є ті, в яких від нечесної наживи руки в крові по лікті.

Бліц провели Алла ЛІСОВА, Галина СВІТЛІКОВСЬКА, Людмила ВЛАСЮК,Лариса ЗАНЮК, Євгенія СОМОВА, Катерина ЗУБЧУК, Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК.