Курси НБУ $ 41.40 € 45.14

Тут Леся Українка шукала Мавку і потерчат...

25 лютого 1980 року створено ландшафтний заказник «Нечимне»

Початок його існу­вання як заповідної території загальнодержавного значення дала постанова Ради Міністрів УРСР. Нечимне площею 40 гектарів являє собою унікальний природний комплекс, який складається з озера карстового походження, сфагнового болота, мальовничих луків та цінних насаджень черешчатого дуба. Урочище має і велику ботанічну цінність. Там зростають росичка англійська, пальчатокорінник травневий, булатка червона, верба чорнична, верба лапландська, береза низька, шейхцерія болотна, косарики черепитчасті, лілія лісова тощо. А ще є окремі дуби віком понад 300 років. Усього більш як 500 видів рослин.

Поетеса тут вперше почула розповіді  дядька Лева.
Поетеса тут вперше почула розповіді дядька Лева.

 Із цим мальовничим місцем пов’язана одна з найславетніших сторінок культури нашого народу. Яскраві дитячі враження від подорожі до чарівного поліського озерця Лариса Косач (майбутня велика українська поетеса Леся Українка) пронесла через усе життя. Волинський фольклор, українська міфологія та первозданна природа Полісся надихнули нашу славетну землячку на створення поетичної драми-феєрії «Лісова пісня» — шедевру української культури. 

У 2014 році в Нечимне запустили товстолобиків, які мали очистити озеро від зарослів. Риба непогано з цим справлялася. Але через посуху у 2015-му та 
2016-му рівень води знизився і взимку товстолобики вимерзли.

Лісове урочище Нечимне стало безпосереднім тлом, своєрідною декорацією твору: «Старезний, густий предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і великим престарим дубом. Галява скраю переходить в куп’я та очерети, а в одному місці в яскраво-зелену драговину — то береги лісового озера, потім, по другім боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Саме озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Місцина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної задумливої поліської краси». 

Таким Леся Українка побачила лісове озеро. Щоправда, останнім часом водойма геть зміліла. Замість чистого плеса тепер хащі, а замість водяних лілій — зарості дикого рису.
Стараннями місцевих лісівників у 2014 році в Нечимне запустили товстолобиків, які мали очистити озеро від зарослів. Риба непогано з цим справлялася. Але через посуху у 2015-му та 2016-му рівень води знизився і взимку товстолобики вимерзли.  

Тетяна ТИЩЕНКО

Telegram Channel