![Нехай поговорять нарешті вже наші серця](https://volyn.com.ua/content/thumbs/750x500/v/wo/cg4k2x-hl6qmn3wix7g3s4vpwlfxolzaj2mcwov.jpg)
Так ніхто не кохав
Нехай поговорять нарешті вже наші серця
Якби ти приїхав до мене на білім коні,
Я б легко торкнула фіранку в своєму вікні,
У присмерку б танула млосно різдвяна свіча.
А я прихилилася б мовчки до твого плеча…
Вуста зчарувала б нам ніч —
не промовлять й слівця.
Нехай поговорять нарешті вже наші серця
Про те, як нестерпно, як довго чекати весни,
Як кожної ночі твій смуток
приходить у сни…
I інеєм срібним дерева до ранку взялись,
I руки, немов у повільному танці, сплелись…
Було б це зимою, у глицево-срібному сні.
Якби ти приїхав до мене на білім коні…
Адріана ЗАБУЗЬКА, Горохівський район.
![Telegram Channel](https://volyn.com.ua/src/img/channel.jpg)