Те, що колись було причиною кровопролиття, сьогодні стало майже формальністю.
Самі себе спалювали, щоб… не хреститися трьома пальцями
У лютому 1656 року на початку Великого посту в московському Успенському соборі була проголошена анафема за хрещення двома пальцями. Прихильників цього звичаю, які попри заборону продовжували його дотримуватися, почали називати старообрядцями та розкольниками. Не підкоряючись новому наказу, вони тікали в ліси і створювали там цілі поселення. Коли до таких сіл наближалися царські загони, розкольники нерідко спалювали себе, піднімаючи в передсмертних муках руку з двома перстами
Хрещення трьома пальцями замість двох запровадив патріарх Никон — доволі помітна фігура в історії російського православ’я. Саме на час його правління припадає возз’єднання України з Росією та церковна реформа, що викликала великий розкол у суспільстві. Наділений гострим розумом, даром переконувати інших, патріарх був особистим другом царя Олексія Михайловича, мав на нього величезний вплив. Але, як часто бувало в російській історії, царська милість тривала недовго і незабаром змінилася на гнів: Никона позбавили патріаршого сану та відправили доживати віку в далекий монастир простим ченцем.
Церковна реформа патріарха Никона відбувалася в ХVІІ столітті. ЇЇ метою було зробити тогочасне богослужіння більш схожим на грецьке. Для цього довелося виправляти неточності, допущені при перекладі церковних книг із грецької мови на старослов’янську, скорочувати тривалість літургії, запровадити хрещення трьома пальцями замість двох. Останній пункт викликав особливий спротив простих людей та частини духовенства, які вважали, що хреститися двома пальцями — Богом дане непорушне правило.
Никон у примусовому порядку зобов’язав усіх хреститися трьома пальцями, а незгідних піддав анафемі, тобто довічному прокляттю. Цих людей почали називати розкольниками і старообрядцями.
Звичай робити знак хреста двома перстами прийшов із Київської Русі, яка в свою чергу перейняла його з Візантії. Значення цього жесту — нагадати про дві природи Ісуса Христа — божественну і людську. Проте через кілька століть у візантійському обряді двоперстя замінили на триперстя. Цього вимагала релігійна ситуація та постійна боротьба з єретиками, які заперечували Пресвяту Трійцю. Тим часом у Росії все залишалося, як раніше. Тому Никон у примусовому порядку зобов’язав усіх хреститися трьома пальцями, а незгідних піддав анафемі, тобто довічному прокляттю.
Цих людей почали називати розкольниками і старообрядцями. Цілими сім’ями вони тікали в глухі ліси та необжиті місцевості Уралу й Сибіру. В Україні старообрядці оселилися на території Вінницької, Одеської, Чернігівської областей. Характерною рисою розкольників було вороже ставлення до навколишнього світу, в якому, на їхню думку, оселився антихрист. Найбільш фанатичні віруючі доходили до крайньої форми релігійного протесту — самоспалення. У вогні гинули цілі сім’ї і навіть окремі села…
Анафему з розкольників зняли лише на початку 1970–х років ХХ століття. Те, що колись було причиною кровопролиття, сьогодні стало майже формальністю. «Як насправді правильно хреститися?» — запитаєте ви. У певні періоди історії знак хреста робився по–різному — одним, двома, трьома, п’ятьма пальцями. Кожен із цих способів правильний. У перші віки християнства хрестилися одним пальцем (звичай робити маленький хрестик великим пальцем на чолі, вустах, грудях досі існує в католицькій церкві), потім двома, трьома і навіть п’ятьма — на згадку про п’ять ран Спасителя. А в протестантських церквах узагалі не прийнято хреститися, і це не заважає їм вірити в Ісуса Христа.
Наталка ЧОВНИК
