Працівники парку оглянули частину території заповідника.
На Любешівщині побільшало червонокнижних диких звірів
Працівники служби державної охорони Національного природного парку «Прип’ять–Стохід» спільно зі спеціалістами наукового відділу провели таксацію диких звірів на території урочищ Сіжон (між селами Люб’язь та Гірки Любешівського району), Куково (села Бірки) та Сваловичівська дача (село Сваловичі)
Крім того, були проведені профілактичні бесіди з місцевим населенням на озері Добре щодо недопущення фактів браконьєрства на водоймах. Порушень природоохоронного законодавства не виявлено. Найближчим часом планується облік і на інших територіях парку.
Тішить, що більше стало видри річкової і горностая, адже ці два види є червонокнижними
Старший науковий співробітник парку Юрій Корх у телефонній розмові розповів: Уже можна сказати, що на обстежених територіях зросла популяція зайця сірого, кози європейської, лося. Тішить, що більше стало видри річкової і горностая, адже ці два види є червонокнижними.
Наша довідка
Напівводний спосіб життя, безсумнівно, наклав відбиток на вигляд видри. Вона має гнучке тіло, довгий плаский хвіст, невиразну шию й невеликі вушні раковини, поруч з якими розташовуються спеціальні складки шкіри, що закривають вушні отвори під час пірнання. Видра майстерно плаває та пірнає. Віддає перевагу великим водоймам або річкам з плавною течією. Крім усього іншого, природа наділила видру надзвичайною чарівністю. Спостерігати за цим звіром, як він плаває, або почухується на березі – справжнє задоволення. Дитинчата ж видри – одні з найпотішніших і тямущих звіряток наших широт.
Горностай багато в чому схожий на ласку. Так само живиться дрібними гризунами, котрих наздоганяє просто в норах. На зиму змінює забарвлення, стаючи цілком білим, крім кінчика хвоста, який завжди лишається чорним. Горностай дещо більший за ласку (маса його може сягати 250 грамів при довжині тіла 30 сантиметрів), унаслідок чого живиться більшими гризунами. До речі, при нагоді може вполювати й саму ласку. Горностай добре плаває та лазить по деревах. На зиму не впадає у сплячку, полює на гризунів навіть під снігом. Ці звірятка ведуть поодинокий спосіб життя, кожен має свою територію, на яку не допускає чужинців.
