Не програв жодної битви і не підписав Переяславської угоди
27 лютого 1664 року під Новгородом-Сіверським поляки розстріляли козацького полковника Івана Богуна
Ані дата, ані місце його народження достеменно не відомі. Взагалі біографія славетного полковника до 1649 року маловідома. Письменник Олександр Дмитрук стверджує, що справжнє прізвище героя — Мороз. Він походив із заможного роду. Народна дума згадує Богуна як одного з чотирьох керівників повстання, з якого почалася національно–визвольна війна під проводом Хмельницького. Пізніше його призначили кальницьким полковником.
Найбільше Богун проявив себе у битві за Вінницю в березні 1651 року. Коли козаки малими силами під керівництвом Лянцкоронського почали наступати на шляхту, то останні подумали, що перемога сама йде їм у руки. Тому з усією силою вдарила польська кіннота. Козаки почали відступати до річки Південний Буг. Крилаті гусари кинулися за ними. Під важкими кіннотниками, закутими у панцирі, не витримувала крига. Ще до початку битви козаки прорубали ополонки, притрусили їх сіном і замаскували снігом.
Але на цьому невдачі поляків не закінчилися. Після цього бою шляхта взяла Вінницю в облогу і почала штурм, не здогадуючись, що напередодні козаки полили вали водою і ті стали слизькими. Тож штурм раз за разом зривався.
Богуна називали майстром зимових боїв. Він перший в історії здогадався кувати коней підковами із шипами, завдяки чому можна було легко рухатися по льоду та мерзлій землі.
Кальницький полковник не підтримував угодовську політику Хмельницького. Разом з Іваном Сірком, Петром Дорошенком та іншими виступав проти підписання Переяславської угоди. Відмовився ставити свій підпис і під Гадяцьким договором, який Іван Виговський уклав із поляками.
Тарас СТЕПАНЮК
