На санях «з гаража», біатлонною «ж…» — проте із «золотою» медаллю!

ХХІІІ Зимові Олімпійські ігри у південнокорейському Пхьончхані вже стали історією. Команда України повертається зі своєї сьомої «білої Олімпіади» з медаллю. Однією на всіх. Проте – «золотою»! Виграли ж командний медальний залік норвежці – які зібрали рекордний ужинок нагород на зимових Олімпіадах.

У Пхьончхан ми вирушали чи не з найбільшою надією на медаль у жіночій біатлонній естафеті. Зрештою, нашим стріляючим лижницям вдалося завоювати «золото» у цій дисципліні в Сочі – чому б не повторити успіх чотири роки потому?! Тим більше, що «золота» четвірка вирушила до Південної Кореї у повному складі.

Щоправда, демонстровані українськими біатлоністками (та й біатлоністами), результати в особистих олімпійських гонках голосно говорили про зовсім інше – ми прибули на Олімпіаду в якомусь геть розбалансованому стані. Ані швидкості, ані влучності…

Проте надія жевріла до останнього – а раптом «вистрелять»! І таки ж «вистрелило» – хоча й у зовсім несподіваному місці. Коли тренерський штаб оголосив, що естафету бігтимуть Ірина Варвинець, Віта Семеренко, Анастасія Меркушина та Юлія Джима, Валя Семеренко… взялася за дупу! Ні, не за свою – олімпійська чемпіонка Сочі-2014 взялася порівнювати з «п’ятою точкою» всю нашу команду:

«Знаєте, вболівальники, просто у нас не команда, а просто ж… . Не вірте жодному слову, це просто брехня», – написала наша спортсменка в соц­мережах.

 І потім ще багато всього, про нечесний тренерський штаб і молодших товаришок по збірній…

Звісно, усього того, що відбувалося у нашій команді, ми аж ніяк не знаємо. Але ж, приміром, восьмиразовий олімпійський чемпіон Уле-Ейнар Бйорндален, дізнавшись про те, що у Пхьончхан його таки не беруть – не став голосно репетувати, називаючи збірну Норвегії різними сумнівними словами.

Або коли чоловіча шведська четвірка мчала до свого «золота» в естафеті – як підтримували «синьо-жовтого» біатлоніста на останньому колі усі його товариші й товаришки по збірній! І байдуже, що когось «не поставили», і він не стане олімпійським чемпіоном…

Ще ніхто – окрім феноменальної норвежки Маріт Бйорген – не вигравав 15 медалей на зимових Олімпіадах! 8 із них – золоті!

Інший наш скандал, нагадаємо, розгорівся трохи раніше. Його «автором» став саночник Андрій Мандзій, який перед початком Олімпіади заявив під час інтерв’ю:

«У нас, повторюся, вирішальну роль відіграють сани. І якщо для збірної Німеччини їх виготовляє BMW, австрійська команда співпрацює з Mercedes, то я сам собі сани роблю у гаражі».

Нагадаємо, що на обурення чиновництва й звинувачення у брехні (навіть від самого «профільного» пана міністра!) Мандзій відповів переконливими фото з того самого гаража…

І таки подумалося: а може й справді з тієї сили-силенної коштів, які виділялися на підготовку наших спортсменів (у чому нас, принаймні, так наполегливо запевняли владці) – «за призначенням» доходили далеко не всі?

Проте у нас таки є Олександр Абраменко – перший чоловік-олімпієць, який виграв «золото» на зимових Олімпіадах під «синьо-жовтим» прапором! У нас є третя нагорода найвищого ґатунку – до того ж, ми піднімаємося на найвищий щабель п’єдесталу на других Олімпійських іграх поспіль!!! Ми справді маємо з чого порадіти, а чиновники – мають чим «прикритися» за провали на – практично – усіх інших фронтах (дещо інша ситуація, хіба, в скелетоні).

Кажуть, олімпійська медаль у лижній акробатиці для України «назрівала». Надто вже часто «наші» потрапляли у ту ж таки десятку кращих!

 Ну а ще ж були два «золота» у Сочі-2014, які мали підстави вважати й трохи «українськими», хоча й були вони здобуті фристайлістами під прапором Білорусі – народженої у Рівному Алли Цупер, і уродженця Радивилова (на тій-таки Рівненщині!) Антона Кушніра. Дякувати Богові, хоч Абраменка ми сусідам «не віддали»!

Зрештою, їм – білорусам – і так вистачає! Скажімо, саме їхня четвірка на чолі з Дар’єю Домрачевою виграла ту жіночу біатлонну естафету! Ця медаль стала для наших сусідів другою «золотою» і третьою загалом у Пхьончхані.

З двома «золотими» фінішували й олімпійські атлети з Росії. Хоча й мали усі шанси залишитися з однією! У фіналі олімпійського хокейного турніру збірна Німеччини, виграючи 3:2, за 2   хвилини й 11 секунд одержала право відіграти з ОАРівцями дві хвилини у більшості. Але таки пропустила, а згодом поступилася в овертаймі.

До речі, якби німці «втрималися» – виграли б медальний залік усієї Олімпіади!

Хоча загалом увесь хокейний турнір – за відсутності гравців НХЛ – справляв відверто неоднозначне враження. Це приблизно те саме, що Чемпіонат світу з футболу без гравців іспанської Прімери, англійської Прем’єр-ліги, німецької Бундесліги, італійської Серії А та французької Ліги  1… Схоже, це навіть усвідомлюють «олімпійські чемпіони з хокею» росіяни.

Ну а завершення олімпійської програми видалося напрочуд красивим. Перед розіграшем останнього комплекту нагород німці мали на одне «золото» більше, ніж норвежці.

Проте 37-річна лижниця Маріт Бйорген сповна виправдала сподівання своєї скандинавської Батьківщини! У мас-старті на 30 км класичним стилем вона «привезла» найближчій переслідувачці мало не дві хвилини й виграла для Норвегії загальний залік (за рівної кількості «золота», у норвежців більше «срібла»). Для самої ж Бйорген ця медаль стала восьмою «золотою» і 15-ю загалом на Олімпіадах! Якщо перший здобуток є повторенням рекорду її співвітчизників, біатлоніста Уле-Ейнара Бйорндалена та лижника Бйорна Делі, то другий – абсолютним рекордом! Ще ніхто – окрім феноменальної норвежки Маріт Бйорген – не вигравав 15 медалей на зимових Олімпіадах! У Пхьончхані 37-річна норвежка збагатила свою скарбничку одразу на 5 нагород: 2   «золоті», 1   «срібну» і 2   «бронзові». Більше «золота» здобули у Південній Кореї лише її співвітчизник лижник Йоханес Клебо і французький біатлоніст Мартен Фуркад, які тріумфували у трьох гонках кожен.

Натомість досягнення Норвегії у Пхьончхані – 39 нагород – новий рекорд медального заліку (за кількістю «золота» норвежці та німці повторили рекорд канадійців у Ванкувері-2010).