Повернувся зі сміттєвого бака у крісло голови облради!

Пан Данильчук — ​фігура досить відома. У 1998–2002 роках був депутатом Верховної Ради, згодом — ​заступником міністра оборони, у 2006–2010–му очолював Рівненську обласну раду, а у 2014–2015–му — ​перший заступник голови.

Кандидатура пана Данильчука задовольнила всіх у нинішній більшості облради, яку сформували БПП, Радикальна партія, партія «Конкретних справ» та позафракційні. Новий голова належить до пропрезидентської сили, яка в облраді має найбільше депутатів. З одного боку, Олександр Данильчук — ​самостійна фігура, з іншого — ​з ним буде легко домовитися. Останнє було важливим і для голови Рівненської облдержадміністрації Олексія Муляренка, який активно лобіював зміну голови обласної ради. Бо ж начебто отримав чітку вказівку з Києва — ​батьківщинівця на цій посаді бути не може.

Олексій Муляренко начебто отримав чітку вказівку з Києва — ​батьківщинівця на цій посаді бути не може.

Миколі Драганчуку, попереднику Олександра Данильчука, депутати у грудні, нагадаємо, не затвердили звіт. Це й стало формальною причиною оголошення йому недовіри. Фактично ж основна підстава для звільнення, як і у 2016 році, коли знімали з посади голови радикала Володимира Ковальчука, — ​політична доцільність.

Микола Драганчук вести сесійне засідання минулого четверга відмовився, як тільки дійшло до питання про його відставку. Оголосив, що передає повноваження першому заступнику Олександрові Корнійчуку, і покинув сесійну залу.

Пан Корнійчук також втратив роботу: оскільки головою стала людина з БПП, до якого він належить, перший заступник написав заяву на звільнення. Журналістам розповідав, що був готовим до такої розв’язки ще за два тижні до засідання. Тоді, зазначимо, остаточно стало зрозуміло, що його кандидатуру на посаду голови облради не висуватимуть. Хоча такі амбіції у пана Корнійчука, який уже керував структурою три місяці у 2016 році, були.

Посаду ж першого заступника голови облради надали радикалу Сергію Свисталюку, вчителю на пенсії та одному з найактивніших спікерів у раді.

«Свобода» та «УКРОП» стали на сторону нової «коаліції». Такий реверанс дав змогу свободівцям зберегти посаду заступника голови (місце залишилося за Олексієм Бучинським) та керівництво у постійних комісіях.

За звільнення Миколи Драганчука проголосували 37 депутатів. Один утримався — ​депутат від партії «Конкретних справ» Ярослав Романюк, який, як і пан Драганчук, із Сарн. Про те, що не голосуватиме за відставку товариша, колег у новій більшості попередив одразу.

Олександра Данильчука обрали 42 голосами. Він став четвертим у цьому, сьомому, скликанні обласної ради: після радикала Володимира Ковальчука (4 місяці на посаді), БППівця Олександра Корнійчука (три місяці) та батьківщинівця Миколи Драганчука (1 рік та 5 місяців).

До речі, у 2014–му Олександр Данильчук став першим серед рівненських політиків, хто був підданий «народній люстрації» — ​із сесійної зали його винесли і посадили в сміттєвий бак.

Левко ЗАБРІДНИЙ