Економіка 02.03.2018, 13:12

«Яке сортування сміття? Ми ж не Європа…»

З 1 січня українців зобов’язали розділяти побутові відходи. Закон ухвалили, а як його виконувати?

Якщо раніше це було добровільною справою, то нині цього вимагає Закон України «Про відходи». Згідно з ним, луцька міська влада має забезпечити збір сміття за видом переробки: придатне для повторного використання, для захоронення і небезпечне. Така практика існує вже давно у високорозвинених європейських країнах. Там сміття — цінний ресурс. Так, у Швеції на звалище відправляють лише чотири відсотки побутових відходів, а решту переробляють чи утилізують та використовують як джерело теплової й електричної енергії для населення і промисловості. В Україні лише три відсотки сміття відсортовують для переробки, ще три — спалюють. Решту вивозять на полігони і захоронюють. Як результат, сім відсотків території нашої країни завалені побутовими відходами, а це 43 тисячі квадратних кілометрів! А скільки ще сміття лежить у лісах, на узбіччях доріг, спускається у річки? Тож закон, який зобов’язує українців сортувати відходи, як то кажуть, на часі. Діє він із 1 січня цього року, але як його виконувати, лучани й досі не знають. Адже законодавець, прописавши вимоги, не розробив механізму реалізації, не зазначив, як запровадити оте сортування. Ставлення лучан, думкою яких ми цікавилися, до нових правил збирання неоднозначне. Одні схвалюють їх, інші мають сумніви щодо високої свідомості містян. Вважають, що закону не дотримуватимуться, бо це ускладнює життя.

У місті розпочинається інформаційна кампанія. Будуть буклети, наліпки на сміттєвих баках із зазначенням, що можна викидати.

— Я за те, щоб сортувати сміття, бо якщо нічого не робити, то по вуха загрузнемо в ньому, — каже Ольга Гресь. — Уже давно відбираю пластикові пляшки, ношу їх у спеціальний контейнер, який стоїть у нашому дворі.

— Про новий закон чув, — говорить інший співрозмовник Ігор Сухий, — але, думаю, запровадити його буде складно. У нас же не Європа. Люди не захочуть морочитися, збирати сміття в кілька кульків. Та й якщо розділяти макулатуру, пластик, скло, харчові відходи, то контейнерів не вистачить. У нашому дворі їх лише чотири, та й ті завжди переповнені.

— Я не проти сортування, але ніхто не каже, скільки треба кульків чи відер тримати у квартирі. Якщо буде потрібно три — чотири, то де я їх поставлю у своїй шестиметровій кухні? — бідкається пенсіонерка Валентина Киричук.

Роздільний збір сміття для Луцька — ідея не нова. До її реалізації в місті взялися ще у 2007 році. Привчали людей сортувати побутові відходи, закупивши і встановивши контейнери для пластикових пляшок. І, судячи з того, що вони заповнюються, лучани розуміють, яку шкоду навколишньому середовищу завдає пластикова тара. Тож можна з упевненістю сказати, що ідея роздільного сортування у нас таки приживеться. Правда, для її успішної реалізації ще потрібно чимало зробити. Адже в Луцьку нерозвинена інфраструктура для збору побутового сміття за видами переробки. Не вистачає контейнерів, техніки. Приїжджає на майданчик сміттєвоз і все (в тому числі й «сітки» для ПЕТ-пляшок) забирає і везе на звалище. Це демотивує людей. Зрештою, їх треба навчити сортувати відходи, роз’яснити, куди і що необхідно складати.

— У місті розпочинається інформаційна кампанія. Будуть буклети, наліпки на сміттєвих баках із зазначенням, що можна викидати, — запевнив директор департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради Юрій Крась. — Аналогічна інформація з’явиться в кожному під’їзді. Думаємо, як налагодити логістику, чи потрібні додаткові контейнери, щоб доставити у дворах. Чи є потреба в них, стане відомо після того, як запрацює сміттєсортувальна лінія, потужність якої 50 тисяч тонн сміття на рік. Місто виграло тендер на її облаштування. Встановити маємо до червня на вулиці Трункіна на базі комунального господарства «Луцькспецкомунтранс». Завдяки їй можна буде відсортувати і відправити на переробку всі відходи, які продукує місто.

Як поінформував Юрій Крась, планується, що ділити сміття лучани будуть на фракції — вологу (харчові відходи, засоби гігієни) і суху (скло, папір, картон, пластик, поліетилен, чорні й кольорові метали). Можливо, буде і третя — ПЕТ-пляшки.

— Збором і вивезенням сміття в Луцьку займається комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс». Чи готове воно технічно до цього? — цікавлюся в його керівника Валерія Кузьмича.

— Маємо 200 контейнерів для ПЕТ-пляшок, — каже. — Збирають їх і підприємство «Вторма» та приватні підприємці. Для роздільного збору сміття доведеться, напевно, доставити ще резервуарів, щоб більшість відходів сортували на місці. Хочемо купити ще два сміттєвози, оголосили тендер. Адже якщо раніше до контейнерів під’їжджала одна машина і забирала все сміття, то тепер уже потрібно дві. Двічі на тиждень будемо їздити і в приватний сектор. Один раз заберемо сухі відходи, другий — вологі.

Словом, комунальники готуються до роздільного збору сміття. Директор підприємства сподівається, що, окрім користі для довкілля і зменшення навантаження на міський сміттєвий полігон, нововведення принесе ще й фінансову вигоду колективу: відсортоване сміття поповнить бюджет «Луцькспецкомунтрансу», бо його ж можна буде продати. Водночас це допоможе стримати зростання тарифів на вивезення побутових відходів. Зрештою, кожен із нас повинен звикнути до думки, що сміття слід сортувати, щоб вирішити проблему накопичення побутових відходів на полігонах. Адже звалища — це не лише головний біль місцевої влади чи держави, а й кожного з нас.