Рідкий азот здатен на чудеса?
Першого замороженого «воскресять» уже через 10 літ
14-річна невиліковно хвора дівчинка з Великобританії вирішила, що помирати їй ще рано, — і звернулася до суду, щоб попросити дозволу на кріоконсервацію. Дитину в цьому підтримала мама, а от батько виступив категорично проти. «Я хочу жити довше. Думаю, що в майбутньому можуть бути знайдені ліки від раку, і тоді мене розбудять. Кріогенне заморожування дасть мені шанс на одужання, нехай навіть через сотні літ», — написала юнка у своєму листі до суддів. Феміда стала на бік жіноцтва — право обрати подальшу долю дівчинки надали матері. Після закінчення процесу її доправили до США, де… заморозили
Виявляється, цей напрямок сучасної науки набирає популярності. У Мічиганському інституті кріозаморожування заявили, що вчені зможуть реанімувати одного зі своїх «пацієнтів» уже через десять років. Президент цього дослідницького закладу Денніс Ковальський, який керує процесом людського «збереження», нещодавно повідомив про намір помістити у чан із рідким азотом дружину і трьох синів після їхньої смерті. За процес, котрий дасть його сім’ї «другий шанс на життя», чоловік заплатив 140 тисяч доларів. І він такий не один. Уже близько 350 осіб у світі (серед них навіть кілька українців) піддали своє тіло кріоконсервації. Лише в Мічиганському інституті реєстр охочих бути замороженими, коли закінчиться їхній земний шлях, становить 2 тисячі осіб. А окрім двох центрів у США, такі послуги ще надають у Росії та Португалії.
Усі, хто прагне жити вічно, сподіваються: заморожені тіла будуть відроджені, як тільки медицина навчиться лікувати те, що їх убило.
Про зберігання своїх тіл у чанах із рідким азотом заявляли Періс Хілтон і Брітні Спірс, боксер Мухаммед Алі, ведучий Ларрі Кінг та інші.
Наразі в Інституті кріоніки «законсервовують» людей і тварин у рідкому азоті при температурі мінус 196 градусів за Цельсієм та тримають у контейнері з нержавіючої сталі. При необхідності небіжчика можна зберігати так протягом століть. Пацієнти, що підписали контракт, у якому заповідають інституту своє тіло і погоджуються заплатити необхідні кошти, носять на зап’ясті металеву пластинку, де вказано, що в разі їхньої смерті необхідно негайно зв’язатися за вказаним контактом. За домовленістю з похоронними агенціями по всьому світі «групи швидкого реагування» терміново, протягом декількох годин, мають доставити тіло (в металевому контейнері при температурі –80 °C) у центр заморожування, де будуть проведені всі необхідні процедури для «сну». До речі, науковці називають цей стан людини анабіозом — призупиненням життєдіяльності — і не визнають слова «смерть». Дуже важливо встигнути зробити всі ці дії, поки не відімруть клітини мозку. Адже їх потім обіцяють відновити і вже навіть провели декілька експериментів на тваринах. Зокрема, довели, що при кріоніці зберігається пам’ять у черв’яків на запах, а нейрони в мозку кроликів та свиней після заморозки не змінили своєї структури, що вважають доказом збереження довготривалої пам’яті. Кріобіологи з Національного інституту полярних досліджень у Токіо стверджують, що повернули до життя дві мікроскопічні тихоходки. Вони три десятиліття перебували в замороженому моху, а після «оживлення» одна з них протягнула 20 днів, а друга вже за три тижні відклала яйця і привела життєздатне потомство.
Дотепер у Мічиганському інституті зберігається труп професора психології Каліфорнійського університету Джеймса Бедфорда, який першим купив «квиток у безсмертя», випробувавши на собі наукове відкриття. Коли він дізнався, що хворий на рак, став добровольцем і виділив 100 тисяч доларів на дослідження в галузі кріоніки після своєї смерті (1967–го у віці 73 літ). Стверджують, що за весь цей час його тіло не зазнало ніяких змін. Також із 2011 року тут зберігається і «батько» кріоніки Роберт Еттінджер. Утім, навіть якщо кріоконсервація спрацює, яким буде повернення до свідомості людини, що жила сто років тому, — невідомо. Їй доведеться будувати своє життя з нуля — в нових умовах, в новому оточенні, практично в новому світі.
Та попри все цей спосіб набирає популярності особливо серед зірок: про зберігання своїх тіл у чанах із рідким азотом заявляли Періс Хілтон і Брітні Спірс, боксер Мухаммед Алі, ведучий Ларрі Кінг та інші. Подейкують, що несподівана смерть короля поп–музики Майкла Джексона завадила співаку вдатися до замороження власного тіла: медики змушені були зробити розтин, аби дізнатися причину його смерті.
Може, і справді науковці кинули виклик самій смерті. А може, якісь шахраї і шарлатани придумали гарну казку, що базується на споконвічному прагненні людей до безсмертя. Бо ж і витрати чималі: кількадесят тисяч доларів. І це лише за запевнення, що фахівці встигнуть замінити кров на антифриз, аби не допустити утворення в організмі шкідливих кристалів льоду. Заради майбутнього повернення американці все нажите передають організації, що здійснює їхнє кріогенне заморожування і подальше утримання. Або ж на всі заощадження оформляють банківські депозити, відсотки з яких отримують наукові установи, в обов’язок котрих входить «піклуватися» про крижані тіла своїх піддослідних інвесторів. Та, як запевняють представники таких центрів, своїх заморожених родичів практично ніколи не відвідують позбавлені спадку діти і внуки.
І навіть якщо вірити вченим, що використання наднизьких температур для збереження живих тканин і органів людини можливе, існує християнський аспект кріогенного заморожування. «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне», — навчає Біблія. То чи здатна людина в прагненні до безсмертя обхитрити свого Творця?
