То ви здогадалися, що таке припинда?
У минулому номері «Цікавої газети на вихідні» під рубрикою «Ті, що тримають небо» ми розповідали про словник села Бутейки Сарненського району Рівненщини
Його підготував і видав місцевий ентузіаст, історик-аматор Петро Макаренко (на фото). Матеріал називався «Одягнула припинду і нацицника, прошкувала до дзюрка та й зустріла балдиша». Всі незрозумілі слова були подані у словничку, крім одного — припинда. Ми хотіли заінтригувати наших шанувальників. Дуже приємно, що уважні читачі відразу відреагували. Нам надіслали кілька листів електронною поштою та телефонували з проханням розшифрувати загадкове слово. Отож, щоби вас не замордували здогади, признаємося: припинда — це звичайний жіночий фартух.
Ми хотіли заінтригувати наших шанувальників. Дуже приємно, що уважні читачі відразу відреагували.
Якщо заголовок перекласти літературною українською мовою, то він звучатиме так: «Одягнула фартуха та бюстгальтера, пішла до струмка та й зустріла парубка незграбного».
А ми пропонуємо ще кілька прикладів зі словника бутейської говірки «Відлуння сивої давнини, або Слово про слова»:
Аргуль — будь-який спиртний напій.
Байбас — балбес.
Беремна, важка, груба — вагітна жінка.
Бізіяна — мавпа.
Вальба — овальна грудка масла або сиру вагою до 500 грамів.
«Держать жонку» — одружений чоловік, який є господарем, а не приймаком і не підкаблучником.
Зтуля — звідти.
Ковганка — неохайна господиня.
Куцуня — свиня.
Латун — заношений рваний одяг.
Лякан — опудало.
Мерліни — похоронний обряд.
Муцікі — поросятка, котрих годує свиноматка.
«Нах-нах» — так підкликають пса.
Пізіть — жалібно та без міри рюмсати.
Стогнота — зануда.
Хлєбняга — самогон.
Шманделок — великий кусок.
