Ганна Оселко намагається оминати калюжі. На жаль, це зробити складно.
Ми тонемо у багнюці!
Звертаємось до редакції газети «Волинь» від імені всіх жителів вулиці Уласа Самчука міста Луцька, яка знаходиться в центральній частині і названа іменем знаменитого українського письменника
За час існування (а це більше ніж півстоліття) вона ніколи не була заасфальтована. Після дощу і снігу майже протягом цілого року у нас проблеми — калюжі, ями, болото по коліна, не пройти і не проїхати.
Дітей, які щодня ходять у садочки та до школи, батьки вимушені переносити на руках через калюжі, глибина яких сягає 50 сантиметрів. У будинках і підвалах сирість.
Відвести дитину в садочок - справа не легка.
Дуже багато людей, які бувають на нашій вулиці, дивуються, як ми живемо в таких умовах у ХХІ столітті.
Дітей, які щодня ходять у садочки та до школи, батьки вимушені переносити на руках через калюжі, глибина яких сягає 50 сантиметрів.
Протягом останніх десятиріч ми постійно зверталися до міської ради із проханням вирішити проблему твердого покриття дороги, проте до цього часу вона не вирішена.
Аби не впасти доводиться триматися за паркан.
Оскільки на нашому окрузі наразі немає депутата — представника інтересів громади, тому звертаємось до редакції газети «Волинь» і дуже сподіваємось на вашу допомогу.
З повагою жителі вулиці Уласа Самчука Ганна ОСЕЛКО, Любов РУМІНА, Наталія ЩЕРБАТЮК (всього 36 підписів).
