«У нашій країні ні жити, ні вмерти не можна по–людськи…»

 Петро ФІЛЮК, голова Апеляційного суду Волинської області (м. Луцьк):
— Поправки оцінюю як недолугі, беглузді і абсолютно неприйнятні. Закон повинен працювати на покращення життя людей, а не створювати напруження в суспільстві. Родичам треба ховати небіжчика, а їм кажуть: тримайте його три дні. Де? Навіщо? Сім’я буде плакати не над покійним, а над цією ситуацією! Померла людина — покличте священика, хай він її відспіває, проводить у інший світ за християнським звичаєм. Але в нас усе відбувається всупереч здоровому глузду. Легко сказати — видайте рішення суду. Як це зробити? У три дні процедура не вкладеться, як не старайся. Наслідком подібних поправок стане соціальний колапс, але законодавець про таке не думає. На жаль, у нових процедурних кодексах багато непотрібного формалізму, який не на користь справі. Замість того, щоб спростити ситуацію, полегшити людям життя, їх втягують у незрозумілі процеси.

Це ще одна кричуща недолугість, що призведе до суспільного збурення. Відбуваються не реформи, а наруга над людиною. Французький мислитель Жан–Жак Руссо казав, що мудрий законодавець починає не з видання закону, а з вивчення його придатності для суспільства. Верховна Рада, перш ніж приймати щось подібне, мала б поцікавитися думкою суддів, слідчих, священиків, бо питання дуже делікатне, стосується кожної родини. Якщо ж дивитися на ситуацію не відсторонено, а в контексті того, що відбувається в країні, це ще одна ланка великого ланцюга. Недолугість, непрофесійність законодавців знову призвели до повної дурниці. Маємо черговий результат так званих реформ, які ведуть у нікуди. І це тільки початок.

   Сергій САФУЛЬКО, адвокат, заслужений юрист України (м. Луцьк):
— Варто звернути увагу на те, що зміни до Кримінально–процесуального кодексу насамперед стосувалися дуже істотного моменту — терміну, впродовж якого має бути завершене досудове розслідування, тобто або оголошена підозра, або закрита справа. Це вкрай потрібне і важливе положення, яке повинно бути у законі. Воно мало б хоч трохи виправити ситуацію із нинішнім бардаком у правоохоронній системі, якого я за 45 років своєї адвокатської діяльності просто не пам’ятаю. Мушу сказати, що зараз правоохоронна система діє найгірше за весь час. Створений хаос. Так можете і написати. Вважаю, що осіб, які очолюють усі ці відомства — від місцевих і до центральних — треба не те що мітлою гнати з посад, а гарячим скипидаром…

Мушу сказати, що зараз правоохоронна система діє найгірше за весь час. Створений хаос. Так можете і написати. Вважаю, що осіб, які очолюють усі ці відомства — від місцевих і до центральних — треба не те що мітлою гнати з посад, а гарячим скипидаром…

Що ж до згаданих поправок, то ними також передбачається, що з 15 березня будь–які судові експертизи у кримінальному процесі можуть призначатися тільки судом. Чинне законодавство справді говорить, що за фактом смерті в кожному випадку призначається експертиза, і так сталося, що тепер такі експертизи — за клопотанням слідчого — може призначити лише суд. На це він має 72 години. Цілком можливо, що вистачить і 5 хвилин. А може бути таке, що, наприклад, о сьомій вечора надійшло клопотання від слідчого, а судді нема, — чергові судді є не в кожному суді. Тому це створює потенційну загрозу. Чи буде вона такою, як її змальовують у деяких ЗМІ? Не доведи, Господи… У ситуацію має втрутитися Верховна Рада і скасувати зміни про обов’язкове призначення експертизи тільки судом. Якщо це станеться сьогодні, у четвер, то, гадаю, Президент одразу ж їх має підписати.

   Ірина КОНСТАНКЕВИЧ, народний депутат України (м. Луцьк):
— Відразу хочу сказати, що мова йде про 242–гу статтю Кримінально–процесуального кодексу і жодні зміни до неї від 2014 року не вносилися, зокрема, нардепом Лозовим. Зміни, які внесені поправками, стосуються лише насильницької смерті, і ця норма, як коментують юристи, існує ще з радянських часів. «Поправки Лозового» насправді стосуються іншого — термінів слідства. У головному я солідарна з суспільством — закони мають не ускладнювати життя людям, не погіршувати їхнє соціально–економічне становище, а навпаки — законотворча діяльність тоді має зміст, якщо засадничо базується на цінностях кожного окремого громадянина і суспільства загалом.

   Ігор ЛАПІН, народний депутат України (м. Луцьк):
— Насправді поправка до закону щодо поховання і проведення експертизи за рішенням суду належить не Андрію Лозовому, а Сергію Алексєєву. На жаль, цей фейк гуляє у мас–медіа. У світовій практиці рішення про смерть приймає суд. Просто нам треба питання відшліфувати, щоби покійники не лежали по три дні. Але це пов’язане не з рішенням суду, а з призначенням судової експертизи щодо факту смерті. Пам’ятаєте, як дільничі давали заключення про смерть Ґонґадзе? Мовляв, ішов собі чоловік і помер. Коли ж потім з’ясувалося, що йому відрізали голову, — немає відповідальних за фальшиве заключення. Суд має встановлювати факт смерті — це світова практика.

   Володимир ОНИЩУК, начальник Волинського обласного патолого­анатомічного бюро (м. Луцьк):
— Ці нововведення явно непродумані. Перш ніж приймати подібні рішення, необхідно було вивчити питання, спрогнозувати ситуацію, розробити якісь комплексні заходи. Адже на сьогодні ніхто точно не знає, що насправді передбачають внесені поправки до Кримінально–процесуального кодексу. Морги патологоанатомічного бюро розраховані лише на тих, хто перебував у державних лікувальних закладах. Тільки у 8 районах на Волині є лікарі–патологоанатоми, відповідний персонал. Не знаю, що можна порадити жителям області. Можливо, десь у великих містах є якісь приватні ритуальні служби зі спеціальними холодильними камерами, але в Луцьку я про таке не чув. Жодних роз’яснень із Міністерства щодо дій патологоанатомічної служби нам не надходило. Мені важко сказати, задля чого наш парламент приймає недолугі закони. Зрозуміло одне: ніхто не задумується, чим це обернеться для людей.

   Володимир КАРПУК, народний депутат України V та VI скликань (м. Луцьк):
— Це безглузде рішення. Недогляд. А можливо, навіть чиясь зла воля. Бо й без цього закону той, хто стикався із смертю близьких, знає, як багато часу та зусиль забирали усі формальні моменти. Особливо у районах, селах. Тому нові вимоги виходять за межі здорового глузду. Це знущання з мертвих та живих. І, звісно, виконати юридично усі ці речі буде неможливо. Треба негайно скасовувати ці поправки.

   Любомир ВАЛІХНОВСЬКИЙ, завідувач хірургічного відділення Турійської районної лікарні, заслужений лікар України (смт Турійськ):
— Коли почув про такий «сюрприз» у законодавстві, то подумав, що в нашій країні ні жити, ні вмерти не можна по–людськи. Поправки абсурдні. Як лікар вважаю, що коли покійнику за 60 і причина смерті — хвороба, то не завжди треба проводити експертизи. У нас у Турійську, наприклад, нема лікаря–патологоанатома, померлих із лікарні везуть до Ковеля чи Володимира–Волинського. І це викликає нарікання родичів. А якщо вимагатимуть ще й оббивати пороги судів, щоб одержати для поховання судові рішення, то народ за вила візьметься. У такі моменти близьким небіжчика завжди важко й боляче, а тут іще додаткові випробування для нервів. Реально виконати вимоги закону буде неможливо, тому люди мусять шукати обхідні шляхи. Автор таких нововведень мав би сам розказати народу, задля чого він їх пропонував, бо здорового глузду в них нема. А парламентарі наші, як видно, голосують наосліп.

   Олександр ГУЧ, сільський голова (с. Дерно Ківерцівсього району):
— Ці поправки — не що інше, як дурня. Не бачу в них ніякої логіки. Якщо вони вступлять у дію, то людям доведеться не помирати, бо ж створять чимало проблем для родичів. Тіло має здатність швидко розкладатися. А де його зберігати 72 години до розтину? Вдома неможливо. Везти в морг? Ніхто не прийме. Потрібне рішення суду, а вони у нас перевантажені. У них і без покійників роботи вистачає. Тому строки експертизи будуть розтягуватися. Та й у нашому районі лише один морг. А люди помирають щодня. Місць для всіх не вистачить. Тому ніхто не буде чекати, доки суддя (а він не завжди є на місці) дасть дозвіл на поховання. Намагатимуться отримати фіктивні довідки, купуватимуть їх. Чому парламент прийняв таке рішення, яке створює додаткові труднощі рідним покійного? Вважаю, що депутати протягували питання когось із колег, зацікавленого в ньому. Частина з них, може, і не вчитувалася в ці поправки, проголосувала наосліп. Та сподіваюся, що здоровий глузд візьме гору і той законопроект повернуть на доопрацювання.

   Алла ГНАТЮК, директор геріатричного пансіонату (м. Луцьк):
— Рішення необдумане. Люди, які приймали його, певне, вирішили познущатися і з мертвих, і з живих. Голосуючи за «поправки Лозового», вони не думали про народ. Депутати не знають наших реалій, не розуміють, що їхні нововведення тільки ускладнять процедуру поховання. Раніше людину, яка померла вдома і була під наглядом лікарів, ховали без експертизи моргу. Тепер, начебто, вимагатимуть довідку із суду, висновки судмедексперта. На це піде чимало часу. А хто триматиме покійника довго вдома? Для цього потрібні умови. А коли людина померла влітку, то не буде лежати кілька днів. Якщо у нашому пансіонаті, скажімо, є можливість тримати тіло (маємо невеликий морг), то в більшості волинян її нема. А як поховати людину, яка загинула в дорожньо–транспортній пригоді чи здійснила суїцид? Це буде ще складніше, ніж раніше. Та й поки чекатимуть дозволу на експертизу, будуть втрачені докази. Щоб тіло не лежало вдома тривалий час, люди підуть обхідним шляхом. Даватимуть хабарі суддям, експертам… Отож, нововведення полегшить життя корупціонерам і ускладнить слідчим і рідним покійника. Останнім не тільки додасться клопотів, а й соціальну допомогу на поховання не зможуть отримати вчасно. Її не дадуть, поки не буде довідки про смерть.

   Андрій ЛИНДЮК, голова Маневицької райдерж­ад­мі­ністрації (смт Маневичі):
— Ця поправка абсурдна, неправильна і неприпустима суто з людської точки зору. Чомусь так часто трапляється, що законодавець, приймаючи рішення, не прораховує нюансів, які випливатимуть із нього. Бо навіть сьогодні, коли довідку потрібно отримати від дільничного інспектора, часом це буває проблематично. Коли помирає бабуся у 90 років, а треба ще стільки часу чекати, щоб віддати її землі через якийсь там документ — це ж просто знущання з людей! А тим більше, коли говориться, що має бути спеціальний дозвіл із суду — взагалі катастрофа. Я просто переконаний, що з’явиться нова ініціатива і цю норму у законі змінять.

Як юрист, хочу пояснити, що так звані поправки Лозового стосуються тільки одного моменту, коли є підозра про насильницьку смерть громадянина. Тоді проводиться й грунтовна експертиза та перевірка.

На превеликий жаль, народні депутати займаються не законотворчою діяльністю, а піаром. Вони розмірковують про те, де ремонтувати дороги, вставляти вікна, будувати, купувати і так далі, а першочергово мають думати, як сформувати законодавство, що буде приносити користь суспільству і допомагати. Сьогодні бачимо, наскільки непродумані закони шкодять людям. Тому, якби депутати професійно займалися законотворчою діяльністю, таких «влучних» поправок би не було.

   Сергій МЕРЧУК, начальник патрульної поліції Рівного (м. Рівне):
— Про цю ситуацію чув поверхово і детально ще не вивчав, але суто з людського погляду вважаю, що рішення не до кінця правильне, зважене, продумане. Надіюся, що наші народні обранці його переглянуть і внесуть поправки до закону, які дадуть змогу спростити процедуру поховання, а не додаватимуть головного болю родичам померлого: чекати три доби на експертизу, яку має призначити суд. Вірю, що ситуація зміниться і депутати прислухаються до думки людей, не створюючи для них зайвих проблем.

   Юрій РОЙКО, депутат Волинської обласної ради, фракція Радикальної партії Олега Ляшка (м. Луцьк):
— Хочу акцентувати увагу, що так звані поправки Андрія Лозового не мають ніякого стосунку до природної смерті від старості та хвороб. Люди як хоронили своїх близьких, так і робитимуть це після 15 березня. Тому той ажіотаж, який здійнявся в ЗМІ, — це відверта брехня та фейкова інформація. А самі поправки стосуються всіх фактів насильницької смерті, коли запроваджено чіткі законодавчі параметри та прописано процедуру. Саме вони передбачають судово–медичну експертизу.

   Віктор КУЦ, адвокат (м. Березне Рівненської області):
— Як юрист, хочу пояснити, що так звані поправки Лозового стосуються тільки одного моменту, коли є підозра про насильницьку смерть громадянина. Тоді проводиться й грунтовна експертиза та перевірка. Тому вважаю саму ідею правильною. Але як ці поправки в нашій країні буде виконуватися, то це вже інше питання. Адже значно зросте навантаження на фахівців, судово–медичних експертів, які й так не справляються.

Бліц провели Галина СВІТЛІКОВСЬКА,  Сергій НАУМУК, Кость ГАРБАРЧУК, Василь УЛІЦЬКИЙ, Євгенія СОМОВА, Людмила ВЛАСЮК, Тамара ТРОФИМЧУК.